У селі Росоша Липовецького району Вінницької області з усіма військовими почестями поховали загиблого в Іраку 23-річного Романа Гензерського. За повідомленнями інформагентств, командир відділення роти матеріального забезпечення 6-ї окремої механізованої бригади сержант Р. Гензерський під час чергування в наряді на території постійної дислокації українського миротворчого контингенту в Іраку покінчив життя самогубством — застрелився із власної зброї. Сталося це 2 липня приблизно о 7-й ранку за київським часом.
Інформацію підтвердили у Вінницькому облвійськкоматі. Хоча батьки й родичі загиблого, уточнили військові, не погодилися з висновками експертів. На їх прохання було проведено ще одну експертизу із залученням львівських експертів. Її результати виявилися такими само, як і під час попередніх медичних досліджень.
Полковник, котрий супроводжував тіло покійного, від будь-яких пояснень відмовився: «Мені було поставлено завдання, я його виконав, тепер маю повернутися до Іраку. Давати будь-які пояснення пресі я не уповноважений».
У телевізійних повідомленнях про загибель нашого миротворця називали інше село — Очитків Оратівського району тієї ж Вінницької області. Як вдалося з’ясувати, саме цей населений пункт був рідним для Романа. Хлопець рано втратив батька. Його усиновив Олександр Іванович Гензерський, за якого мати, Любов Іванівна, вдруге вийшла заміж. Після чого перебралися жити до чоловіка у сусідній район у згадане село Росошу, де й поховали Романа. У сім’ї є ще молодша донька, цього року вона закінчила школу. Любов Іванівна працює медсестрою у місцевій лікарні. Тому добре розуміє, що таке медична експертиза. Загадкою для згорьованої матері залишається інше — що саме штовхнуло сина на такий фатальний крок? Крім військових, які служили з Романом, ніхто їй не відповість на це запитання...
Вінницька область.
