Ще один неординарно-несподіваний, але суто добровільний клуб за інтересами з’явився у Дніпропетровську — «Клуб органічного землеробства». Про його створення оголосили двоє доволі молодих мешканців обласного центру Володимир Ганжа та Михайло Коптєв. А тепер вони закликають земляків з-поміж власників невеликих приватних земельних наділів (практично всіх селян, а також «дачників» та городників) ставати прихильниками їхньої ідеї та долучатися до діяльності клубу, мета якого — вчити і вчитися по-новому обробляти землю, щоб стало одержувати високі врожаї городини.

Володимир Ганжа і Михайло Коптєв — люди тямущі у своєму ділі, однак до сільськогосподарського виробництва донедавна не мали жодного стосунку, доки обом не дісталися у спадщину в селі ділянки землі. Тоді й вирішили вирощувати томати, огірки, баклажани у відкритому грунті. Почали з освоєння землеробської науки. Ось тут свіжим поглядом і відкрили для себе, що традиційне щорічне переорювання чи перекопування ріллі не таке потрібне, як багато хто думає. Навпаки, «глибоко» чіпати поверхневий шар родючого чорнозему — це нівечити і псувати його. Натомість можна і треба обходитися безорними методами обробітку.

Ганжа і Коптєв для початку ризикнули самі ні восени, ні тим паче весною не «перевертати» землю «догори дригом», а лише «шкрябати» її верхні 3—5 сантиметрів. Запозичивши дещо з досвіду багатьох умільців і однодумців попередніх століть, сконструювали і виготовили власний варіант плоскорізу, який і використовують тепер замість плуга чи лопати, назвавши свій метод природним, або органічним, землеробством. Адже все справді зводиться до того, що, не переорюючи землю, а тільки поверхнево її «зачісуючи», вони не порушують ті природні процеси перегнивання решток, нагромадження поживних речовин та структурування грунтів, які постійно відбуваються в родючому шарі землі. Це як на диких луках чи в лісах: усе одвічним колообігом перегниває і росте та родить нівроку без втручання людини. Таким ділянкам ніякі посухи чи надмірні опади не страшні.

— Ми ставимо за мету: бодай в межах області розгорнути рух прихильників винятково безорного використання землі, — каже Володимир Ганжа. — Зосереджуємося, звичайно, на не значних площах, а на тих невеликих та середніх, які перебувають нині в розпорядженні дрібних фермерських господарств, городників і «дачників». Вкупі набереться чимало десятків і сотень гектарів, котрі згодом переконають й інших у доцільності органічного землеробства.

— Адже за нашим методом трудозатрати скорочуються більш як на третину, — додає Михайло Коптєв.

Засновники «Клубу органічного землеробства» жартують: мовляв, на лопатах неодмінно треба писати, що вони шкідливі для землі.

Дніпропетровськ.