Рибалки бувають кількох типів. Для одних риболовля — це спосіб заробляти на життя, для інших — можливість хоч якось годувати сім’ю. Є люди, для котрих риболовля — наче наркотик: вони готові за будь-якої погоди, заради кількох окуньків добами сидіти з вудкою на березі, не думаючи про те, з ким тепер у теплому ліжку дружина. Ще є категорія рибалок, котрі, діставшись берега, закидають вудку вперше і востаннє, часом навіть без наживки. Для них важливою є лише кількість випивки і закуски. А ще є окрема категорія — браконьєри. Про них сьогодні йтиметься.

До написання цього матеріалу підштовхнула розмова з двома фанатами риболовлі вудкою звичайною. А обурені вони тим, що на річках безкарно винищують рибу так званими електровудками. І це явище набуває дедалі катастрофічніших масштабів.

— На Пруту можна просидіти кілька діб і впіймати дві-три рибки розміром з долоню, — скаржилися рибалки. —Браконьєри винищують усю рибу електровудками. Ті, хто ловить рибу тенетами, просто янголи в порівнянні з тими, хто бавиться зі струмом. Адже сіть не дуже шкодить рибі, яка залишається, мальку, ікрі. А струм нищить усе, навіть ту ікру, що ще в рибі, яку може одразу й не вбити. Ікра починає гнити всередині. І цю рибу вільно продають на базарі. За таке треба пику бити. І б’ють — наприклад, у Боянах по човнах таких рибалок навіть з дробовика стріляли. Там хлопці жартувати не люблять. Інакше не можна. Гадаєш, ловлять бідні, ті, хто її продає? Якраз ні —і міліціонери серед таких браконьєрів є, і влада, і різні крутелики. Ловлять із ліхтариком. Їх добре видно. Луплять струмом і підбирають рибу, що спливає. Але ж лише малу частину. Решта пливе собі за течією догори черевами. І нікому немає до цього справи: ні прокуратурі, ні екологам. А куди дивиться рибінспекція?

Щоб це з’ясувати, ми звернулися до головного рибінспектора області, начальника Чернівецької державної інспекції з охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства Юрія ЛЕЛЕТА.

— Юріє Євгеновичу, наскільки відповідає дійсності твердження, що в Пруті винищено якщо не всю, то майже всю рибу, і її продовжують «підсмажувати» електровудками?

— Це не зовсім так. Галас довкола електровудок треба було здіймати років п’ять—шість тому. А нині...

— Що то є — так звана електровудка?

— Це нескладний пристрій, у якому є генератор частот. До речі, чим довша риба (щука, вугор), тим краще на неї діє електровудка. У 70-ті роки у нас був пристрій «Пелікан». Він працював як електрогін і електролов. Ми ловили форель з метою зарибнення у Лопушній. Цей пристрій рибу не вбивав. Ми її ловили, відбирали ікру, а рибу відпускали. Далі вона нормально жила, розмножувалася. Гинула дуже рідко.

— Не думаю, що браконьєри користуються такою технікою.

— Звичайно, кустарні прилади вбивають. Спочатку вони були на 12 вольт, нині роблять на 24 — від камазівських акумуляторів. Є ще електронні гармати. Ці взагалі все живе вбивають навіть на глибині. Хоча на дністровських глибинах з електровудкою не дуже попрацюєш. Але тут інша серйозна загроза — браконьєри-аквалангісти. Вони з Дністровського водосховища вивозять до Києва по 300—400 кілограмів балику (спинок) добірної риби. Уявіть, скільки треба риби перестріляти. У нас немає відповідного обладнання, щоб таких браконьєрів ловити. На Дністрі гірку славу здобуло село Горошова Тернопільської області — чи не все село мало електровудки. Від Репужинців до Заліщиків постійно вбивали рибу. Ми браконьєрів ловили, відбирали човни, мотори. Потім стали з’являтися рідко, бо й справді, люди на них були лихі. На Пруту немало «електриків». Там, де село Мамаївці, і трохи вище. Наші хлопці їх спіймали. Тоді почали ходити досить високі посадові особи з ОДА. Просили за них.

— А самих керівників ловили на гарячому?

— Знаємо, що цим займається дехто з міліції. Ми їх попереджали. Є ще група, котра працює у захисній формі на двох човнах, ходить від Неполоківців. Інша група ловить від нового моста і в бік кордону у Новоселицькому районі. Минулої суботи ми вдруге намагалися їх зловити, взяли працівників «Беркута» про всяк випадок. У нас була певна інформація, що вони з’являться. На жаль, не склалося. Але ми їх впіймаємо.

Чітко знаю, що браконьєри працюють у прикордонній зоні. Кілька разів ми чергували, проте звідки знати, де вони вийдуть на берег? По-друге, треба обов’язково мати дозвіл начальника застави, і, я гадаю, про такий дозвіл знатимуть і браконьєри. Бо мало нашого бажання, воно має бути і в прикордонників. Років п’ять тому я був на Закарпатті, робили рейд у прикордонній зоні. Зустріли наряд: ми зі зброєю, вони зі зброєю. Поки розібралися — який уже рейд?

— Чи достатньо інспекторів, щоб забезпечити належний контроль?

— Наша область — найменша в Україні. Людей цілком вистачає. Проте якби їх було більше у десять разів, все одно на кожну річку інспектора не поставиш. Поки люди не зрозуміють, що треба з повагою ставитися до природи, ніхто не допоможе.

— Які методи браконьєрства завдають найбільшої шкоди?

— Всі знаряддя шкідливі. Тут питання треба ставити інакше. Нині, у період нересту, найстрашніше — це викиди промислових підприємств, побутові стоки. Плине вся таблиця Менделєєва. А очисні споруди у нас майже не працюють. У суботу—неділю скидають взагалі без очищення. Все в річку. Чи може риба нормально розмножуватися і рости у такій воді? Друге: вибір гравію. Це щось страшне. Біля Новоселиці з обох боків вигрібають пісок, гравій, щебінь. Натомість КамАЗами зсипають сміття. І ніхто цього не хоче контролювати. Ну, і третє: браконьєрство та аматори. Якщо у рибалки клює, він не зупиниться на дозволених п’яти кілограмах. Ловитиме доти, доки або гачки відірве, або наживка закінчиться. Маємо проблему з технічним забезпеченням. У нас два човни, з них один не має технічного дозволу, другий вкрали браконьєри. В рейди їздимо своїми авто або разом з громадськими інспекторами. Машина дуже стара, постійно ламається. Добре, що люди злі на цих електроловців. Нам казали, що по них навіть і стріляли, і били їх, і каміння кидали.

— А чи не було випадків, коли ваші співробітники прикривали браконьєрів?

— На жаль, такі випадки трапляються. І ще хотілося б звернутися до людей, які знають, де ловлять рибу, де браконьєри виходять на берег. Повідомляйте нам. Адже впіймати браконьєра без допомоги громади дуже важко.