У старій частині Євпаторії розгорнулася реконструкція екзотичних культурно-історичних центрів просто неба. Святинь різних народів і конфесій тут чотири: православна церква, мусульманська мечеть, єврейська синагога і караїмські кенаси. За спогадами, між мешканцями, що сповідували різні релігії, ніколи не було взаємної нетерпимості, чвар, ворожнечі й непорозумінь.
«Стирають пил століть» професійно й дбайливо, у кращих традиціях міжнаціональної дружби, в суворій відповідності з багатьма збереженими матеріалами й документами цієї колоритної забудови, що донесла до нас образи й дух віків.
Це місце ніби спеціально створене для туристичних маршрутів, щоб гості курорту могли знайомитися з багатим історичним минулим міста двадцяти п’яти століть. Для найповнішого відтворення його середньовічного образу лабіринти вузьких вулиць викладають брущаткою, встановлюють ліхтарі у вигляді газових ріжків. На очах змінюється зовнішній вигляд і самих будинків — стрімко відновлюються фасади, покрівлі, карнизи, вибагливі оздоблення різних епох і стилів. Тут здавна тіснилися магазинчики, крамнички, базарчики, кав’ярні, ремісничі майстерні, вирував торговий люд, пахло димком мангалів...
Сподівання міської влади виправдовуються: живописні древні квартали перетворюються на жваву туристську Мекку. Адже мало в якому місті Криму збереглося старовини так багато, в такому оригінальному вигляді й у такій ансамблевій цілісності, як у стародавньому Гезлеві — нинішньому Національному дитячому курорті Євпаторія.
За проектом міського управління архітектури тут наведено лад у стародавніх кварталах, за спогадами, малюнками й кресленнями старожилів відновлено знесені в шістдесятих роках минулого століття середньовічні цитадельні ворота з таємничою назвою «Одун Базар Капусу». Реставрують турецькі лазні з мармуровою підлогою, масажними столами, що мають статус пам’ятки історії й культури, в яких євпаторійці й гості портового міста милися впродовж чотирьохсот років. А віднині стануть ще однією місцевою екзотикою для туристів і курортників. Ще однією перлиною давнього Гезлева невдовзі стане монастир подорожуючих монахів — Текіє дервішів. Це їх турецький мандрівник Евлія Челебі саме тут назвав «мужами містичного шляху й екстазу». Не за горами відкриття мечеті й кримськотатарського національно-культурного центру, що розмістилися поруч.
У проект кошторисною вартістю 16 мільйонів гривень вкладають кошти дедалі більше підприємців, яким батьки міста пообіцяли в старому Гезлеві прибуткові місця для розміщення торговельних і розважальних об’єктів. Долучаються й численні кримські національні культурні товариства й громади, які мають змогу звернутися по фінансування на свою історичну батьківщину. Почала активніше допомагати в реконструкції й держава. За її підтримки вже реставровано унікальний комплекс караїмських кенас. Нині опоряджують головну святиню кримських караїмів — соборну кенасу. На її відновлення уряд України виділив майже 1,5 мільйона гривень. У чільного храму нечисленного народу наступного року 100-літній ювілей. Фахівці вже вивчили вітіювату в’язь прикрашених позолотою написів давньоарамейською мовою. Перший етап реставраційних робіт почали караїмські громади півострова. Проте зібраних ними коштів вистачило лише на перекриття даху. Нині оновлюють основні конструкції, вікна і двері, вцілілі розписи XІX століття.
Крим.
