Наша газета вже писала про ліквідацію-реорганізацію підстанції №13 Київської станції «швидкої допомоги» і ті ймовірні наслідки, котрі cпричинять це рішення. Проте долю цієї ланки столичної служби «03», схоже, вже остаточно вирішено у високих медичних кабінетах, і зміні вона не підлягає. На цю тему «Лікарняний листок» публікує позицію Міжнародної асоціації слов’янського єднання ім. П. А. Столипіна, громадської організації, яка опікується цією проблемою.
«Швидка»потребує допомоги
Проблема збереження здоров’я актуальна для населення нашої країни. Для багатьох із нас «швидка допомога» — це життя. Але тепер такої впевненості немає, бо «швидку» ліквідують.
Головний лікар Київської станції швидкої медичної допомоги Анатолій Вершигора 06. 05. 2004 року видав наказ №67, в якому було сказано, що підстанцію №13 Київської станції швидкої медичної допомоги реорганізують у Київський територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Фактично за словом «реорганізація» стоїть закриття підстанції №13. Вона обслуговує центральну житлову частину міста Києва з десятками заводів і фабрик, а також Центральний автовокзал, п’ять станцій метрополітену: «Либідська», «Палац Україна», «Республіканський стадіон», «Льва Толстого», «Палац спорту» та суспільні об’єкти державного та міжнародного значення, такі як: «Палац Україна», «Палац спорту», «Республіканський стадіон», де збираються десятки та сотні тисяч людей, які за відомих обставин можуть потребувати швидкої медичної допомоги. То хто ж надаватиме її? Поки «швидка» приїде з інших районів Києва — може бути пізно... Центральні вулиці Києва переповнені транспортом, існує серйозна проблема вчасно приїхати на виклик. Через автомобільні затори та низьку швидкість пересування, своєчасне прибуття машин «швидкої допомоги» з інших підстанцій стане неможливе, оскільки під’їзний час збільшиться щонайменше удвічі.
Скоротити за нерентабельністю
Отже, вирішили закрити підстанцію швидкої допомоги №13, мотивуючи тим, що вона, мовляв, нерентабельна, бо за 2003 рік «нічого не зробила», тільки врятували від смерті більш як 18 тис. людей. Загалом останнім часом під різними вигадками (розділення, реформування, скорочення тощо) зменшили кількість бригад у місті з 204 до 120. Тепер «швидку» доводиться чекати годинами, бо немає вільних бригад, щоб виїхати до людини, яка помирає.
У червні 2002 році швидкій допомозі Києва виповнилося 100 років. За цей час створено сучасну систему надання швидкої медичної допомоги вдома і поза домівкою. До хворого лікар потрапляв протягом 15 хвилин. Була лабораторія, що давала можливість біля ліжка хворого робити потрібні аналізи. Була потужна спеціалізована медична допомога з десятками «вузьких» фахівців різного профілю. Але задля все тієї самої економії бюджетних коштів почали «реформувати» швидку допомогу. Спочатку ліквідували лабораторію: аргумент — аналізи хворий може зробити і в поліклініці. Хоча для підтвердження діагнозу «інфаркт міокарда» лабораторні дослідження стоять на першому плані, а рахунок у такому разі йде на хвилини. Потім почали знищувати спеціалізовану швидку медичну допомогу. Результати не забарилися: приміром, після ліквідації гематологічних бригад швидкої допомоги, тисячі хворих на гемофілію залишилися сам на сам зі своєю бідою. Скільки їх передчасно пішло з життя, не отримавши екстреної медичної допомоги?! З 1 січня 2004 року закрили дистанційно кардіологічний центр, який допомагав лікарям ставити біля ліжка хворого правильні діагнози та проводити ефективне лікування хворих з серцевими недугами.
У результаті маніпуляцій з розподілом медичної допомоги на «швидку» та «невідкладну», коли частину швидкої допомоги передали районним поліклінікам нібито «для поліпшення якості обслуговування населення», а насправді «красиво» скоротили швидку допомогу на 48 бригад, зменшивши кількість лікарів на 215 осіб. Нині у чиновників з’явився ще один аргумент: швидка допомога вам тепер не потрібна. Вас повинна лікувати невідкладна допомога або поліклініка. Зараз хворі з інфарктом міокарда змушені йти до поліклініки або годинами чекати невідкладну допомогу.
Поступово «у зв’язку з недостатністю фінансування» швидку допомогу скоротили вдвічі при тому, що населення міста за ці роки зросло. Однак і цих бригад, з’ясовується, «забагато». Тепер на черзі — хвиля «реформ». Головний лозунг: «швидка допомога повинна виконувати властиві їй функції — надавати допомогу тим, хто постраждав на вулицях, у громадських місцях, на виробництві, а решту медичної допомоги мають надавати інші медичні служби». А насправді вийде так: швидку допомогу зменшать до «необхідного мінімуму», а решта медичних служб надаватиме допомогу за гроші. І що залишається робити хворим? Самотужки вирішувати свої проблеми, тобто економити бюджетні гроші ціною власного здоров’я і життя.
