Область, на жаль, належить до лісодефіцитних: лісистість становить 8,5%, тоді як у середньому по країні 15,6%. Утім, ще 20 років тому цей показник у регіоні сягав лише 7,4% і його збільшення свідчить про ефективну роботу лісогосподарської галузі й залишається для лісівників одним із пріоритетних завдань.
Сучасні ліси Полтавщини більш як на 60% мають штучне походження, їх відтворювали наші діди та батьки протягом десятиліть, і лише за останніх 50 років на території області посаджено 106,2 тис. га лісових насаджень. Практично завершено створення водоохоронних лісонасаджень на берегах річок Ворскла, Псьол, Сула та Удай, а навколо великих промислових центрів (Кременчук, Полтава, Комсомольськ) — захисної мережі зелених зон на площі 33,7 тис. гектарів. Прикметно те, що ці масштабні роботи знайшли підтримку громадськості та органів місцевої влади. І, незважаючи на обмеженість бюджетного фінансування, це дало змогу залучити не так державні кошти, як власні, а також обласного екологічного фонду.
Добрим прикладом широкомасштабної лісокультурної кампанії став початок нинішнього року, зокрема минула весна, і вже до 15 квітня об’єднання «Полтаваліс» повністю виконало основні завдання. Найбільші обсяги за колективами Новосанжарського та Миргородського держлісгоспів — 287 та 274 гектари відповідно. А загалом по області у весняний період 2004 року на виконання державної програми «Ліси України до 2015 року» було посаджено 1534 гектарів лісу, з яких 863 гектари — на галявинах та зрубах у державному лісовому фонді, а 671 гектар — нових захисних лісових насаджень на неугіддях земель запасу сільських та селищних рад.
Багато уваги цієї весни було приділено лісовим розсадникам. Так, лубенчани вводять у дію новий тимчасовий лісорозсадник у приміському лісництві площею один гектар, а Новосанжарський ДЛГ — поливну систему на розсаднику Малоперещепинського лісництва. В цілому по об’єднанню на тимчасових і постійних лісорозсадниках висіяно близько 18 тонн лісового насіння 35 порід. Крім того, лісівниками додатково закладено 10 гектарів плантацій новорічних ялинок, що в майбутньому повністю задовольнить потребу мешканців області у цій святковій продукції.
Стратегічною головною породою у складі лісових культур залишається традиційна «спартанка лісу» — сосна, яка разом із супутніми березою та дубом бореальним займає 84 % площі цьогорічних насаджень. А на кращих ґрунтах висаджено дуб черешковий (близько 10 % площі). При створенні лісових культур враховано і той факт, що породний склад насаджень у майбутньому має сформувати складний біогеоценоз, завдяки якому деревостани краще протистоятимуть шкідникам та хворобам, а ліс стане привабливішим для диких тварин та птахів. Тому всі лісові культури 2004 року «народження» мають змішаний породний склад, а на лісокультурних площах мисливських лісництв у склад насаджень введено п’ять і більше відсотків плодових дерев і чагарників. У цілому породний асортимент нових посадок цього року налічує 30 деревних та чагарникових порід.
Дедалі більшого поширення набуває і така новаторська справа, як введення в лісові культури цінних порід — інтродуцентів. Навесні цього року в Миргородському ДЛГ створено географічні культури модрини японської на площі 4,6 гектара та ялиці білої на площі 0,9 гектара. Такі рідкісні культури на Полтавщині висаджено вперше.
А загалом по області нинішнього року на лісокультурне виробництво спрямовано майже три мільйони гривень, із них 1,9 мільйона — власні кошти підприємств, 0,5 мільйона — обласного екологічного фонду...
На щастя, державні лісогосподарські підприємства Держкомлісгоспу не зазнали «привабливостей» приватизації та розбазарювання виробничих і сировинних ресурсів на етапі перерозподілу власності. Мало того, лісогосподарська галузь залишається однією з небагатьох, яка протягом останніх років демонструє стабільний економічний розвиток.
Підприємства ДЛГО «Полтаваліс» на сьогодні не мають боргу перед бюджетом, Пенсійним фондом, у зарплаті. Середньомісячна заробітна плата істотно зросла і становить 402 грн. Звичайно, її розмір не задовольняє ні працюючих на виробництві, ні керівництво, тому основним завданням залишається підвищення рівня життя, посилення соціального захисту.
З року в рік об’єднання нарощує обсяги експорту продукції. В основному держлісгоспи експортують єврозаготовки, які виготовляються з дров технологічних та іншої низькотоварної сировини. Але життя також не стоїть на місці й досягнення полтавських лісівників — це копітка праця, щоденне подолання труднощів та розв’язання проблем, яких достатньо.
Досить проблематичне остаточне вирішення долі лісів колишніх КСП. Незважаючи на значні зусилля ДЛГО «Полтаваліс», обласного управління земельних ресурсів та органів влади — близько 11 тис. га таких лісів залишаються в землях запасу сільських рад у безгосподарському стані. А там, де нема господаря, знаходяться бажаючі незаконно використовувати лісові насадження. За даними держконтролю з дотримання лісового законодавства ДЛГО «Полтаваліс», у лісах земель запасу сільських та селищних рад і в полезахисних смугах, не наданих у власність та користування, протягом цього року виявлено 1508 куб. м самовільних рубок, державі завдано збитків на суму 1,04 млн. грн. А це вже подвійний злочин, бо, окрім лісових насаджень, у перспективі страждає й сільськогосподарське виробництво. Отож необхідно якнайшвидше передавати ці землі справжнім господарям.
Із маленького сіянця чи саджанця з роками виростає могутнє дерево. Так, сподіваємось, і повсякденні, інколи навіть рутинні справи лісників у сукупності перетворюються на реалізацію вагомих та сміливих ідей.
Олександр ЯРЕСЬКО, генеральний директор Полтавського державного лісогосподарського об’єднання «Полтаваліс»,депутат обласної ради.
