Чергову перерву оголосив Шевченківський суд Києва у слуханні справи за позовом екс-юриста Інституту масової інформації Марії Самбур та редактора колишньої опозиційної газети Валерія Воротніка до газети «Україна молода». Нагадаю, надруковане в газеті інтерв’ю заступника головного редактора «УМ» Олени Зварич з керівником опального радіо «Континент» Сергієм Шолохом, який розповів про намагання цього дуету схилити його до співпраці з об’єднаними есдеками, викликало обурення в позивачів. Хоча, здавалося б, чому ображатися? Хіба СДПУ(о) — якась антизаконна, підпільна організація, щоб так боляче сприймати наведені Шолохом факти?
Позавчора з’ясувалося, що «честь, гідність і ділова репутація» «героїв» інтерв’ю постраждали більше, ніж спочатку передбачали вони самі. Після уважного «аудиту» газетного матеріалу Марія Самбур та представник відсутнього на засіданні Валерія Воротніка вирішили висловити претензії і до автора запитань — Олени Зварич, хоча в них жодної крамоли начебто немає. До речі, вони й самі це визнають. Принаймні пані юристка Самбур не змогла пояснити адвокату «УМ» Миколі Полудьонному, чим конкретно Олена порушила немайнові права позивачів, і чи хочуть вони спростувати її нейтральні запитання.
Втім, суд ухвалив залучити співрозмовницю Сергія Шолоха до справи в ролі відповідача, а заодно визначив, кого ще має «позивати ображена честь»: адже вказана ними в заяві редакція газети «Україна молода» не є юридичною особою. Після легкого правового «лікнепу» Миколи Полудьонного учасники процесу погодилися на заміну другого відповідача: ним буде приватне підприємство «Україна молода». Саме цими обставинами і спричинена перерва в судовому засіданні до 31 серпня: новозалучені фігуранти позову мають ознайомитися з претензіями на свою адресу. А позивачі — відшукати координати Шолоха, якого хочуть бачити на «лаві підсудних», але поки що безрезультатно, оскільки керівник замовклого «Континенту» змушений був виїхати подалі від місць «процвітання свободи слова».
Щоправда, невідомо, чи заявлені претензії за два місяці не торкнуться значно ширшого кола осіб. Наприклад, читачів «препарованого» в суді інтерв’ю. Адже завдяки резонансу довкола справи дедалі більше людей цікавиться «спаплюженою честю і гідністю» М. Самбур та В. Воротніка.
Паралельно із судовим засіданням тривало пікетування Шевченківського суду на захист «України молодої». Його організували об’єднання «Молодь — надія України», «Народна опозиція» та УРП «Собор». До речі, пропозиція до меценатів. Знаменита «учасниця» всіх київських мітингів — символічна домовина з написами «Демократія», «Вільна преса» — вже зносилася від частого вжитку. Позаяк ідея ще актуальна — допоможіть «надії України» новою «труною». Не знадобиться — її здадуть до музею...
