«Голос України» раніше публікував висновки Рахункової палати про використання Міністерством охорони здоров’я коштів державного бюджету на забезпечення інсуліном хворих на цукровий діабет.
Редакція звернулася до п. Підаєва (керівник МОЗу) з пропозицією висловитися з приводу серйозних зауважень на адресу очолюваного ним відомства. Отримавши неповну відповідь (на думку редакції), «Голос України» повторно потурбував пана Підаєва (лист № 377/50 від 28.04.04 р.) і поставив такі запитання:
1. Чому використання коштів державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров’я на забезпечення інсуліном хворих на цукровий діабет, проводиться з порушенням чинного законодавства, за відсутності елементарного обліку хворих та контролю з боку міністерства?
2. Чому МОЗ не створило механізму визначення середньої потреби інсуліну на одного хворого на рік?
3. За яким правом Міністерством охорони здоров’я видано ліцензію ВАТ «Фармак» на виробництво лікарських засобів — фармаінсулінів? І чому МОЗ закупило інсуліни на суму 12 млн. грн. у ВАТ «Фармак», яке не є виробником інсулінів, а лише виконує функцію агента з реалізації інсулінів фірми «Елі Ліллі» (США)?
4. Чому комплексна програма «Цукровий діабет» виконується лише в частині закупівлі інсулінів? З яких причин не виконуються основні профілактичні, психо-соціальні, санітарно-освітні та інші заходи, передбачені цією програмою, щодо захворюваності населення України на цукровий діабет?
Реакції поки що жодної.
Тим часом Рахункова палата розповсюдила новий документ:
«Про результати перевірки планування та використання коштів Державного бюджету України на підготовку і підвищення кваліфікації медичних кадрів вищими навчальними закладами ІІІ—ІV рівнів акредитації».
Публікуємо окремі положення з висновків цього матеріалу.
«1. Міністерство охорони здоров’я у 2002—2003 роках не дотримувалося встановленого Законом України Порядку розміщення державного замовлення на підготовку та підвищення кваліфікації медичних кадрів, внаслідок чого кошти загального фонду державного бюджету у сумі 214,5 млн. грн. використані не за процедурою державного замовлення (не укладалися державні контракти з виконавцями, а кошти витрачалися згідно із затвердженими міністерством кошторисами на підготовку фахівців).
2. Міністерством охорони здоров’я не забезпечено ефективне прогнозування та планування підготовки необхідної для держави кількості медичних сестер. Формування державного замовлення на підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та «молодший спеціаліст» здійснюється за відсутності заявок про потребу зазначених фахівців.
У 2002—2003 роках не отримали направлення на роботу 45 відсотків випускників вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я, які навчалися за державним замовленням за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та «молодший спеціаліст». Кошти державного бюджету на підготовку зазначених спеціалістів у загальній сумі 0,6 млн. грн. використані неефективно.
3. У Міністерстві охорони здоров’я відсутній механізм щодо перспективного планування необхідної для держави потреби фахівців з напряму «Фармація», що призвело до неефективного використання 0,3 млн. грн. державного бюджету. Так, у 2002—2003 роках вищими навчальними закладами було підготовлено 127 фахівців за зазначеним напрямом, які не були працевлаштовані Міністерством охорони здоров’я в державних установах і організаціях.
6. Міністерством охорони здоров’я не здійснювався контроль за важливою ланкою управління — процесом підтвердження звання лікаря (провізора)-спеціаліста, що призводило до довільного планування державного замовлення та здійснення лікарської практики особами, які втратили право на її проведення. У Міністерстві відсутній реєстр атестування лікарів і, фактично, планування кількості лікарів для навчання на курсах підвищення кваліфікації на підтвердження звання лікаря (провізора)-спеціаліста здійснювалося без врахування реальної потреби.
7. Міністерством охорони здоров’я кошти загального фонду державного бюджету, виділені на підготовку і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних кадрів у загальній сумі 1,9 млн. грн., фактично використані на перепідготовку зазначених спеціалістів за новими лікарськими спеціальностями, що є бюджетним правопорушенням.
Крім того, система післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я не забезпечує підготовку в інтернатурі лікарів-спеціалістів із 69 лікарських спеціальностей. У результаті — 2549 лікарів-спеціалістів, які здобули відповідну первинну спеціалізацію в інтернатурі за рахунок коштів державного бюджету, пройшли перепідготовку за спеціальностями, за якими інтернатура відсутня. На перепідготовку зазначених лікарів кошти загального фонду державного бюджету у сумі 2,3 млн. грн. використані неефективно.
8. Міністерством охорони здоров’я порушено ст. 42 Закону України «Про освіту» та ст. 44 Закону України «Про вищу освіту» — прийом на навчання до вищих навчальних закладів за контрактами здійснюється за відсутності конкурсу. При цьому середній рівень знань студентів, які навчаються за контрактами, на 5,9—15,6 відс. нижчий від середнього рівня знань студентів, які навчаються за державним замовленням. Отже, безконтрольне зростання набору студентів на платній основі та зниження рівня необхідних знань не сприяє підготовці для галузі охорони здоров’я високопрофесійних кадрів. Дане питання знаходиться поза увагою і Міністерства охорони здоров’я, і Міністерства освіти та науки.
9. Міністерство охорони здоров’я неефективно здійснювало управління бюджетними коштами. Так, ним не здійснено вчасне коригування видатків на виплату стипендій та нарахувань на заробітну плату, що призвело до повернення в кінці 2002 року до бюджету 1,1 млн. грн., як залишку невикористаних коштів загального фонду на виплату стипендій та нарахувань на заробітну плату.
10. Міністерство охорони здоров’я не забезпечує дотримання вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів бюджетних установ вищими навчальними закладами. За відсутності контролю з боку міністерства ще на стадії планування і затвердження видатків були передбачені бюджетні асигнування із загального фонду на оплату праці з нарахуваннями штатному персоналу, який потрібно було утримувати за рахунок коштів спеціального фонду, що призвело до використання бюджетних коштів у сумі 4,7 млн. грн. з бюджетними правопорушеннями.
12. Міністерство охорони здоров’я не забезпечило контроль за виконанням ст. 51 Бюджетного кодексу України та ст. 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік», якими визначено, що розпорядники коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Так, Івано-Франківською державною медичною академію взято бюджетні зобов’язання понад кошторисні асигнування у сумі 1,3 млн. грн., що є бюджетним правопорушенням.
13. Міністерство охорони здоров’я, на порушення ст. 63 Закону України «Про освіту» та Положення про державний вищий навчальний заклад, не впровадило нормативи матеріально-технічного та фінансового забезпечення підпорядкованих йому вищих закладів освіти. Таким чином, Міністерство охорони здоров’я, за відсутності контролю з боку Міністерства фінансів, не забезпечило чіткого та реального планування використання бюджетних коштів, що призвело до довільного, без відповідних економічних обгрунтувань, використання коштів державного бюджету на придбання обладнання у загальній сумі 59,2 млн. грн., що є бюджетним правопорушенням.
14. Міністерство охорони здоров’я не дотримувалось вимог Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, якими визначено, що планування та розподіл видатків спеціального фонду кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок надходжень, запланованих на відповідну мету в зазначеному фонді. У результаті вищими закладами освіти міністерства були використані кошти, джерелом надходження яких є освітня діяльність, на капітальне будівництво корпусів для лікувальної діяльності у сумі 13,1 млн. грн., що є бюджетним правопорушенням.
15. Міністерством охорони здоров’я України допущено відволікання коштів державного бюджету на загальну суму 0,4 млн. грн. у дебіторську заборгованість терміном від одного місяця до двох років, що призвело до неефективного їх використання та має ознаки безвідсоткового кредитування підприємницьких структур різної форми власності».
Від редакції
Окрім звернень до пана Підаєва «Голос України» просив віце-прем’єра, куратора Міністерства охорони здоров’я, пояснити ситуацію. Поінформувати громадськість про справжній стан справ з охороною здоров’я. На жаль, відповіді не отримали.
Залишається закликати Прем’єр-міністра Віктора Януковича вплинути на своїх підлеглих, щоб вони виконували норми Закону «Про інформацію». Хоча не переконані, що цей заклик знайде відгук.
Головний редактор Анатолій ГОРЛОВ.
