Мені вісімдесят п’ять років. Торік переніс інсульт і дві онкооперації. Коли всі ці випробування були позаду, а порожнеча в кишені змучила, сталося нове лихо: поламалися зубні протези. Фахівці підрахували, що для відновлення треба (якщо за пільгами) чекати в черзі чотири роки, а якщо за гроші — заплатити 391 гривню.
Вибору в мене не було: чотири роки, коли немає чим жувати, можна і не прожити. Довелося заплатити, і через десять днів протези були готові.
Тепер от зуби є, та нема чого їсти. І поки у верхах тривають «розбірки» за право на владу, лихо і безправ’я простих людей дедалі помітніші....
Вінниця.
