Посадовці не можуть повернути підприємство,яке начебто незаконно прибрали до рук зовсім сторонні особи
До корпункту «Голосу України» у Кіровоградській області звернулися голова кооперативного об’єднання з агропромислового будівництва «Кіровоградоблагробуду» Василь Черній і директор «Киснево-роздавальної станції облагробуду» Михайло Новохатський. Проблема, посприяти розв’язанню якої вони прохали, здалася дещо дивною, хоча, як на наш час, і не таке буває. Посадовці ось уже протягом тривалого часу не можуть повернути підприємство, яке начебто незаконно прибрали до рук зовсім сторонні особи. Злодії, за їхніми словами, переоформили киснево-роздавальну станцію у приватну, і, таким чином, відібравши її в держави, працюють винятково на власну кишеню.
Чи можна вкрасти підприємство
І Василь Черній, і Михайло Новохатський стверджують, що й гадки не мали про те, яким чином сталася афера і як її вдалося здійснити у нашій начебто правовій державі. У спрощеному варіанті їхня розповідь зводиться до того, що рік тому, 23 червня 2003 року, коли працівники станції прийшли на роботу, їх на підприємство не пустила озброєна охорона міліцейського підрозділу «Титан». Не зміг дістатися до власного кабінету і новопризначений директор. Пізніше вони дізналися, що підприємство продано і має нових господарів.
Тут варто зазначити, що колись державне підприємство «Киснево-роздавальна станція», створене ще у 1971 році, після останньої перереєстрації набуло дещо іншого статусу. 85 відсотків його майна стало належати колективу і 15 відсотків — власне об’єднанню з агропромислового будівництва «Кіровоградагробуд». Згідно із затвердженим статутом функція призначення директора залишалася за державною структурою, так само, як і без її згоди не могло бути прийнято жодного рішення про зміну форми власності.
З огляду на це Василь Черній і Михайло Новохатський наполягають на версії, що підприємство було просто «вкрадено» в держави, бо зборів трудового колективу, як таких, не проводили і головного державного куратора до відома поставлено не було. Простіше кажучи, на їхню думку, колишній директор підприємства, сфальсифікувавши документи, продав киснево-роздавальну станцію приватним особам...
На підтвердження своєї думки Василь Черній і Михайло Новохатський ознайомили мене з досить-таки об’ємною пачкою документів, переважно — листування з різними органами і державної влади, і правоохоронними. З відповідей різних інстанцій випливає однозначний висновок — вони цілком праві і відчуження станції здійснено незаконно. Однак віз, як то кажуть, і нині там. То в чому причина?
Скаржники вважають, що основним гальмом у процесі, що затягнувся, є прокуратура, яка зволікає із розслідуванням кримінальної справи, що унеможливлює захист їхніх інтересів у суді... Були названі й інші моменти, але не такі істотні.
То чия все-таки правда?
Як у будь-якій історії, особливо конфліктній, існує дві правди. Запропонована нашій увазі — не виняток. Намагаючись розібратися в тому, що сталося, я звернувся до нинішнього господаря станції (нині вона йменується ПП «Киснево-роздавальний центр») Едуарда Крижанівського. Він, як і варто було очікувати, злодієм себе не вважає й стверджує, що володіє підприємством на цілком законних підставах. Щоб переконати в цьому, пред’явив свідоцтво про право на власність, а також копію протоколу зборів трудового колективу про згоду на продаж підприємства. До речі, в останньому документі серед інших присутніх значаться й представники об’єднання агробуду.
Не візьму на себе сміливість стверджувати, що останній документ сфальсифіковано, бо, як зазначив Едуард Крижанівський, його достовірність дуже легко перевірити в нотаріальній конторі, де, окрім особистих письмових заяв членів трудового колективу, є й копії їхніх паспортів, які підробити практично неможливо. Врешті-решт, такі перевірки належать до компетенції правоохоронних і контролюючих органів. Едуард Крижанівський переконаний, в усякому разі, намагався переконати мене, що є добросовісним покупцем, а дії своїх опонентів розцінює як сплеск амбіцій, а також запізнілу реакцію на добровільно втрачену власність.
Директор ПП «Киснево-роздавальний центр» Сергій Цвілюк, у свою чергу, повідомив, що нині підприємство почувається значно краще, ніж за попередніх господарів. Практично всі працівники продовжують працювати на своїх місцях, одержують стабільну високу заробітну плату (раніше, за його словами, заборгованість перевищувала десять місяців. Вона, до речі, досі лишається непогашеною).
Крапки розставить слідство
З огляду на дві почуті точки зору важко робити висновок на чиюсь користь. Здається, тут саме той випадок, коли остаточну крапку мають поставити саме правоохоронні та контролюючі органи. Тим паче що вони, хоча й повільно, але все-таки над цим працюють. Прес-секретар прокурора області Наталія Алексєєнко поінформувала, що у вересні 2003 року прокуратурою Кіровоградської області порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем) стосовно службових осіб Кіровоградського обласного кооперативного об’єднання з агропромислового будівництва «Кіровоградоблагробуд» та підприємства «Киснево-роздавальна станція», які, зловживаючи службовим становищем, здійснили незаконне відчуження киснево-роздавальної станції, що завдало збитки на суму 116 тисяч 542 гривні. Нині слідство перебуває у завершальній стадії. Тож, мабуть, варто дочекатися результатів...
Кіровоград.
