Дріб’язкова проблема чи проблемна дрібниця?
Неплатежі населення за комунальні послуги стали притчею во язиціх. Не виняток і державне комунальне підприємство «Севтеплоенерго». Більшості севастопольців гріх скаржитися на роботу підприємства й минулого опалювального сезону, й нині, коли нерозпещені жителі міста-героя все ще не можуть звикнути, що з ранку до пізнього вечора з кранів у їхніх квартирах тече гаряча вода. Раніше навіть холодну за графіком одержували. Адміністрація «Севтеплоенерго» зазначає, що борги за спожите узимку тепло зменшуються, а за нещодавно запроваджену послугу — подачу гарячої води — більшість севастопольців платить вчасно. Гадаю, з боргами було б покінчено значно швидше, якби до реструктуризації боргів і судових позовів керівники комунального підприємства додали високу організацію роботи своїх абонентських відділів.
Уже не раз власкору «Голосу України» скаржилися передплатники, що не можуть додзвонитися до абонентських відділів, щоб уточнити суму платежу. Пік дзвоників у корпункт на цю тему (не враховуючи інші) припав на передплатну кампанію, коли в теле- і радіоефірі не раз був озвучений телефон власного кореспондента газети у Севастополі. Останньою зателефонувала Ніна Яківна С.:
— Не повірите, три години дзвоню по трьох телефонах, додзвонитися не можу — кидають слухавку на протилежному кінці дроту. Сусідський хлопчина зголосився піти на пошту сплатити залишки боргів, але я не знаю точної суми. З ногою в гіпсі далеко не підеш. Допоможіть, якщо можете.
Ну, це дрібниця, думаю, але з огляду на кількість людей, які повідомили про таку дрібну, але складну проблему, намагаюся зробити те саме, тим паче що й мені треба розрахуватися з підприємством, що забезпечило весь опалювальний сезон комфортні умови в квартирі — кутатися в теплі речі й спати вдягненою не доводилося. Однак уже через 15 хвилин безперервного набирання телефонів 499-791, 499-539, 499-577, зазначених у розрахунковій книжці, переконалася, що це справді дуже складно. Вірніше, НЕМОЖЛИВО. Тому що всі телефони після з’єднання давали довгий гудок, а через хвилину—другу на іншому кінці дроту піднімали і одразу кидали слухавку. Гадала, в мене нерви міцні, в операторів абонентського відділу — набагато міцніші. 45 хвилин по черзі в них дзвонили три телефони, але жоден з операторів не захотів поговорити з настирливим абонентом. Дзвоню до аварійної служби. Людмила Петрівна, котра чергувала того дня, зітхнувши, погодилася, що до абонентського відділу додзвонитися складно.
А може, телефони несправні (відразу всі три)? Для чистоти експерименту о 18.30 телефоную в службу «08», називаюся.
— Ні, — відповідає чергова №7-25, — всі телефони в робочому стані. Вони просто слухавку не беруть. Ви не перша телефонуєте.
Ось так. Абонент, не удостоєний уваги оператора по телефону, навряд чи, кинувши справи, поспішить стати в чергу біля заповітного віконця, щоб довідатися про свій борг (чи переплату — і таке буває), похід у комунальну контору напевно надовго відкладе через дефіциту часу.
Можна уявити, скільки грошей щодня втрачає «Севтеплоенерго» через байдужих до економічного благополуччя рідного підприємства операторів абонвідділу. Крім того, втрачає ще і грошики, що їх дарма виклав «Укртелекому» за три номери телефону, які оператори, мабуть, використовують лише тоді, коли їм самим зателефонувати кудись треба.
Севастополь.
