Вітчизняну рекламу, схоже, створюють,орієнтуючися на замовника, а не на покупця
В одному з недавніх випусків «Споживача» ми висловили здивування з приводу назви морозива — «Секс». У тому розумінні, що для продукту, призначеного переважно для дітей, вона, м’яко кажучи, недоречна.
Реакція була миттєва. Представник виробника телефоном довго й наполегливо запитувала: чому ми не взяли коментар у їх керівництва (ніби від цього слово «секс» мало б інший, цілком безневинний зміст, більш годящий для недосвідченого дитяти), і стверджувала, що назва з’явилася не просто так, ні з того ні з сього, а бренд, що його розробили, коштує чималих грошей. Урешті-решт, було наведено аргумент: морозиво їдять не лише діти. Не заперечуємо. Але все-таки солодкий продукт, погодьтеся, вже мимоволі асоціюється насамперед з дитинством.
Зрештою, дорослі запускають повітряних зміїв, грають у хованки і війну (згадаємо гру пейнтбол), не так давно масово доглядали за тамагочі, навіть памперси випускають для індивідів вагою більш як 50 кілограмів. Але це зовсім не означає, що саме вони становлять, як кажуть ті самі рекламники, цільову групу реклами відповідної продукції. А якщо вже говорити про морозиво, те еротичний підтекст (надзвичайно модний у нинішній рекламі) можна було б обіграти набагато витонченіше. Хоча тут запитання не лише до окремої компанії, швидше це проблема суспільної моралі.
Зрозуміло, у боротьбі за ринок виробник прагне привернути увагу покупця чим завгодно, починаючи з зухвалих назв. Але давайте все-таки пам’ятати крилату фразу, що її сказав герой безсмертної кінокомедії: «Дітям — морозиво, бабі — квіти!».
