Хто збиратиме врожай у Переможному?

Приватне сільськогосподарське підприємство «Седнівське», створене на базі колишнього КСП імені Карла Маркса, протягом тривалого часу самостійної господарської діяльності ніякими особливими успіхами себе не зарекомендувало. Швидше навпаки. Поступово, але невпинно справа рухалася до передбачуваного фіналу. Здавалося, ніщо не могло врятувати безнадійно тонуче господарство. Та все ж до повного краху не дійшло. Наприкінці минулого року, у зв’язку з виходом на пенсію колишнього засновника Василя Надученка, у ПСП з’явився новий власник, і ситуація, можна сказати, чарівним чином змінилася на краще.

— Господарство, яке об’єднало більше двохсот тридцяти пайовиків і володіло двома з половиною тисячами гектарів, було збиткове і практично нікого не цікавило, — розповідає його нинішній власник Олег Мітеров. — Тож моє рішення взяти його під опіку було вкрай ризиковане. Та все ж, прорахувавши власні можливості, я згодився очолити ПСП. Скажу лише, що у спадок мені дісталося 280 тисяч гривень боргів у розрахунках за оренду паїв, близько 60 тисяч у заробітній платні та понад 600 тисяч гривень інших боргів (податки тощо). З грудня минулого року, відколи я очолив господарство, більшу частину боргів погашено...

Разом із боргами Олег Мітеров став і правонаступником усіх договорів та угод, які укладалися колишнім керівництвом ПСП. В тому числі й на оренду земельних паїв у селян. Коли їхні списки звірялися в Седнівській сільраді й виявилася нестача названих семисот гектарів, каже керівник, 67 пайовиків, начебто добровільно, в односторонньому порядку вирішили розірвати договір із ПСП «Седнівське», і на їхній землі уже два роки поспіль господарює інше агрооб’єднання — ТОВ «Агрокомплекс».

— Звісно, я цього так просто залишити не міг, — каже Олег Мітеров. — Беручи господарство, я розраховував і на ці сімсот гектарів. Було закуплено посівний матеріал, добрива, пальне... Тобто, кажучи доступною мовою, мене було введено у прямі збитки. Тим паче, що, згідно з укладеними договорами, я маю повне право володіти землею до січня 2005 року, і ніхто без моєї згоди розірвати ці договори не може... А що маємо насправді? Навіть незважаючи на рішення суду, яким визнано неправомірні дії ТОВ «Агрокомплекс», вони в травні засіяли ті 700 гектарів, які згідно з законом нині належать «Седнівському». Коментар зайвий...

Власне, на судових засіданнях і виник сумнів щодо того, чи справді заміна селянами орендаря була добровільною.

Щоб не бути голослівним, цитую витяг із рішення Устинівського районного суду від 23 квітня 2004 року: «Свідок Надученко В. С. пояснив, що до січня 2004 року являвся засновником ПСП «Седнівське». В жовтні—листопаді 2002 року прибув до Кіровоградського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою за державними актами на право приватної власності на землю, виготовленими відповідачам (маються на увазі власники земельних паїв, які відокремилися від ПСП «Седнівське». — Авт.), з якими ПСП «Седнівське» перебувало в договірних зобов’язаннях за договором оренди землі. Документи не отримав, згідно пояснень працівників установи, їх забрали Седнівський сільський голова Орлов О. І. та представник ТОВ «Агрокомплекс», про що зроблені записи. Після чого на нього, як засновника ПСП, з осені 2002 року по березень 2003 року зі сторони голови Устинівської районної ради Лисогора А. М. (члени сім’ї є засновниками ТОВ), інших державних службовців, представників ТОВ «Агрокомплекс» чинився психологічний тиск, щоб добровільно передав 67 земельних часток (паїв) у користування ТОВ «Агрокомплекс». Під впливом неправомірних дій подав до Седнівської сільської ради довідку про розірвання договорів оренди землі з додатком на 67 прізвищ відповідачів по справі, вказавши причину, що всі ці земельні ділянки передані в оренду іншим орендарям...»

Тобто з ознак звичайного майнового спору справа набула явних кримінальних ознак. Зокрема, в окремій ухвалі названого суду йдеться: «У результаті діянь (бездіяльності) службових осіб Седнівської сільської ради з осені 2002 року по 2004 рік на 67 земельних частках (паях) загальною площею близько 700 га у с. Переможне господарську діяльність проводив ТОВ «Агрокомплекс», який разом з 67 особами — відповідачами по справі отримали врожай сільськогосподарських культур 2003 року. Як було встановлено в судовому засіданні, за 2003 рік 67 власників земельних часток (паїв) та ТОВ «Агрокомплекс» до податкової інспекції податкову звітність про отриманий врожай сільськогосподарських культур не подали, податок на прибуток та інші обов’язкові платежі до бюджету не сплатили.

Таким чином у діях (бездіяльності) службових осіб Седнівської сільської ради вбачаються ознаки злочину у сфері службової діяльності.

Засновниками ТОВ «Агрокомплекс» на протязі 2002—2003 рр. при господарській діяльності на 67 земельних частках (паях) загальною площею близько 700 га у с. Переможне був отриманий врожай сільськогосподарських культур 2003 року. За 2003 рік 67 власників земельних ділянок, які є відповідачами по справі, та ТОВ «Агрокомплекс» до податкової інспекції податкову звітність про отриманий врожай сільськогосподарських культур не подали, податок на прибуток та інші обов’язкові платежі до бюджету не сплатили.

Таким чином у діях засновників ТОВ «Агрокомплекс» вбачаються ознаки злочину у сфері господарської діяльності...

Керуючись ч. 3 ст. 235 ЦПК України, суд ухвалив: про виявлені при розгляді справи в діях службових осіб Седнівської сільської ради ознаки злочину у сфері службової діяльності та в діях засновників ТОВ «Агрокомплекс» ознаки злочину у сфері господарської діяльності повідомити прокурора Устинівського району».

Заяву позивача суд задовольнив повністю. Згідно з його рішенням припинення угод селян з ПСП «Седнівське» визнано недійсним, так само як визнано недійсними укладені ними нові угоди з ТОВ «Агрокомплекс».

Відповідно, позивач отримав повне право збирати врожай на спірних 700 гектарах. Проте крапку в цій історії ставити рано. На героїв аграрної драми чекає ще чимало судових засідань, на яких розглядатимуться апеляції сторони, що програла.

— Ця історія хвилює не тільки керівництво району, але й більшість населення, бо набула відчутного резонансу, — коментує справу один з її фігурантів голова Устинівської райради Анатолій Лисогор. — Я глибоко переконаний, — каже він, — що людина повинна здати свою земельну ділянку в оренду тому керівникові, який до неї краще ставиться. Це — право людини, це — її власність. Я переконаний, що процедура розриву договорів з ПСП «Седнівське» проходила цивілізовано, і прийняте судом рішення мене здивувало. І не тільки мене. Але райсуд — це суд не останньої інстанції. Буде ще апеляція, і я впевнений, що справедливість восторжествує...

Власник ПСП «Седнівське» Олег Мітеров не сумнівається у власній правоті і переконаний, що суд прийняв єдино правильне рішення, яке ніхто неспроможний відмінити, бо, за його словами, вітчизняне законодавство стосовно названої проблеми визначається цілком конкретно й двозначних тлумачень не допускає. Також він запевнив, як селян, так і журналістів, що врожай, навіть незважаючи на судові перипетії, в полі не залишиться. Бо коли таке станеться, в першу чергу постраждають селяни, в тому числі і ті 67, яким належать спірні паї...

До жнив залишаються лічені дні, і дуже б не хотілося, щоб судова тяжба переросла в локальну громадянську війну. А для цього вкрай необхідно, щоб протиборчі сторони, незважаючи на відчутний антагонізм, проявили звичайну людську мудрість. Адже лише за такої умови можна уникнути непотрібних утрат і збитків...

Кіровоградська область.