Українському спортивному повітроплаванню 14 років. Спочатку спорт існував на голому ентузіазмі: море романтики і нуль повітряних куль. Та 1993 року наші пілоти вже борознили повітряний простір на чемпіонаті Європи. Сьогодні повітроплавці — нарівні з росіянами та й у східноєвропейських змаганнях не пасуть задніх. Про це розповіли віце-президент Федерації повітроплавання України В’ячеслав Гардашник, пілот команди «Hot aіr TNK power team» Владислав Клименко та керівник команди Олексій Єгоров.
В Україні «літаючих» спортсменів небагато. Усе просто: цей спорт дорогий (комплект теплового аеростата коштує від 30 тисяч доларів). Однак наші хлопці підготовлені добре: трійка українців входить до сотні найкращих у світовому спортивному повітроплаванні. До речі, Влад Клименко та Сергій Білорусов на 10-му чемпіонаті Росії вибороли друге та третє місця. А в Кам’янці-Подільському Владислав продемонстрував унікальне видовище — практично «проштовхнув» 22-метрову кулю під мостом висотою в 57 метрів. Кажуть, таке роблять ще в США та Швейцарії, але там про унікальність не йдеться, бо висота мосту — майже кілометр.
Літати на повітряній кулі бажаючих, незалежно від віку, вчать у Феодосії. Після трьох тижнів навчання видають ліцензію. Але найкраща наука — то участь у змаганнях, зазначають професіонали. Однак поки що повітроплавання в Україні залишається справою для небагатьох повітряних романтиків, які поліпшують імідж держави. Непогано, погодьтеся, щоб куля із нашим прапором пролетіла, скажімо, над Альпами. У федерації прагнуть перетворити повітроплавання на масовий спорт. Ну коли й не такий, як футбол, то, принаймні, щоб у тих, хто мріє про небо, була можливість політати.
