Чия ж ти будеш, золота менська «Остреч»?

У Менський санаторій «Остреч» я приїхав за зверненням трудового колективу. Він занепокоєний закулісною боротьбою, яка розгортається останнім часом довкола здравниці. Хоча вірніше буде сказати — довкола чудодійної мінеральної води, яку добуває санаторій.

Саме у ній вбачає причину підвищеного інтересу до лікувально-оздоровчої установи головний лікар санаторію, заслужений лікар України Микола Сердюк. Він очолює колектив уже 23 роки. Ще на початку своєї кар’єри Микола Іванович дізнався від нафторозвідників, які шукали у Менському районі поклади нафти, а знайшли родовище мінеральної води, про багатющий природний скарб, схований на глибині 850 метрів.

— Десять років я домагався пробурення свердловини, —каже М. Сердюк. — Рішенням Менської районної ради № 8 від 19 червня 1991 року затверджено акт вибору ділянки для проектування і будівництва двох артезіанських свердловин в урочищі Остреч. Ця місцина розташована на землях лісового фонду й була в постійному користуванні колгоспу «Перше травня». Нарешті в 1995 році ми отримали перші кубометри води. Вона корисна для лікування хвороб опорно-рухового апарату, печінки, очищення жовчних протоків. Жива вода з низьким відсотком мінералізації чудодійно впливає на самопочуття хворих.

Популярною менську воду «Остреч» зробило ВАТ «Ясен», яке почало доставляти її цистернами в Чернігів та розливати спочатку у скляні, а потім у пластикові пляшки. У Мені було вирішено теж заробляти гроші на мінеральній воді. Так було утворено ТОВ «Нептун», яке нині успішно робить бізнес на реалізації «Остречу». Має певний зиск від води і власник свердловини — він заливає її у цистерни «Ясена» та «Нептуна» по дві копійки за літр. За рік набігає досить солідна сума — до 100 тисяч гривень. Ці кошти допомагають санаторію утримувати всю інфраструктуру, надавати належний рівень обслуговування відпочивальникам.

Менське родовище мінеральної води і досі експлуатувалося б, якби бізнесові апетити довкола свердловини не розросталися пропорційно видобутку цілющого напою. Як з’ясувалося, санаторій і нині не є власником чи орендарем землі, з якої беруть воду.

У 1998 році сільгосппідприємство «Перше травня» заявило свої претензії на територію і висунуло керівництву санаторію вимогу протягом «п’яти днів укласти договір на взаємовигідних умовах з використання мінеральної води».

— На клаптику території «Першого травня», де розміщена свердловина, в 2000 році зробили ніби двір господарства, — каже Микола Іванович.

Рішенням сесії Чернігівської обласної ради від 26 червня 2001 року зі складу лісового фонду, що передавали «Проміню», було вилучено земельну ділянку, на якій розташована свердловина № 1 Менського родовища мінеральної води. Начебто проблему було знято. Санаторій отримав погодження щодо надання йому в оренду земельної ділянки площею 0,18 гектара, де знаходиться свердловина, від Менської міської ради (14 травня 2003 року), а також райуправлінь екології, архітектури, землересурсів, райсес, пожежної частини, обласного управління екології. Та всього цього, з’ясувалося, недостатньо. Так, у висновку начальника обласного управління земельних ресурсів Ю. Пальори від 26 листопада 2003 року зазначається: «На цей час земельна ділянка, на якій розташовані свердловина та об’єкти її облаштування, санаторію «Остреч» не відведена і відповідно до ст. ст.125, 211, 212 Земельного кодексу України фактично зайнята самовільно... Отже, для надання в оренду земельної ділянки санаторію «Остреч» її необхідно вилучити з земель СК «Промінь» (правонаступник «Першого травня». — Авт.), для чого потрібна його згода». А як же тоді бути з рішенням сесії облради від 26 червня 2001 року? Воно суперечить Земельному кодексу України?

У зверненні колективу здравниці до редакції «Голосу України», голови Чернігівської облдержадміністрації Валентина Мельничука йдеться про нові подробиці «конфлікту інтересів». Частина засновників санаторію (а будували його за кошти 23 колгоспів і централізованого фонду соціального страхування колгоспників, потім за кошти державного бюджету і Чорнобильського фонду. — Авт.) хоче реформувати лікувально-оздоровчий заклад у товариство з обмеженою відповідальністю. Це при тому, що реальне правонаступництво внеску, як мені пояснили, мають нині лише 13 господарств. Інші припинили своє існування. За словами головного лікаря, державні витрати на будівництво санаторію становили майже 52 відсотки. Отже, він має тримати «головний пакет акцій».

— А протилежна сторона ці кошти сприймає як подаровані, — зазначає М. Сердюк. — Я не проти згаданого реформування, якби у всьому цьому не бачив очевидної боротьби за нашу воду. Гадаю, вони хочуть у такий спосіб отримати доступ до неї!

Ми попросили прокоментувати ситуацію, що склалася довкола лікувально-оздоровчого закладу, голову Чернігівської облдержадміністрації Валентина Мельничука.

— Моя позиція така, — сказав він, — першочергове право на цю свердловину має колектив санаторію «Остреч». Тому що якщо у нього її забрати, то здравниця залишиться загалом без доходів.

Чернігівська область.