Розсудять грацій Афіни
Художня гімнастика — вид спорту, що ось уже не одне десятиліття стабільно приносить Україні високі нагороди найпрестижніших турнірів. І більшість лауреаток цих змагань набували високої майстерності і блиску досконалості під керівництвом основоположниці сучасної української художньої гімнастики Альбіни Дерюгіної. А коли закінчила виступати її донька Ірина, дворазова абсолютна чемпіонка світу, в Києві утворився згуртований тренерський дует, котрий з появою помічниць і численних вихованок став знаменитою «Школою Дерюгіних».
Вона і взялася регулярно поставляти українських «художниць» у призери і переможниці Ігор, коли 1984 року художня гімнастика набула олімпійського статусу. Початок зробила Олександра Тимошенко, завоювавши на Іграх у Сеулі бронзову нагороду. Блискуча киянка через чотири роки стала абсолютною чемпіонкою Олімпіади в Барселоні, а її подрузі по «Школі Дерюгіних» Оксані Скалдиній дісталася «бронза». На наступних Іграх, в Атланті, настала черга Катерини Серебрянської, увінчаної «золотом», і Олени Вітриченко, котра завоювала «бронзу». Тільки в Сіднеї олімпійський п’єдестал виявився недоступний українським граціям — Олена Вітриченко посіла четверте місце, Тамара Єрофєєва — шосте.
На старті чергового олімпійського циклу з’ясувалося, що у «Школі Дерюгіних» набирає сили нова зірка — Ганна Безсонова. Її поступ був набагато очевидніший, ніж у Тамари Єрофєєвої, що підтвердили будапештський торішній чемпіонат світу, де Безсонова завоювала дві золоті медалі, і серія виграних Анею турнірів «Гран-прі». Для багатьох став несподіванкою і злет ровесниці Безсонової — 20-літньої Наталі Годунко, котра дедалі впевненіше справляється з амплуа другого номера української збірної.
Така ось диспозиція склалася в нашій команді перед початком ХХ чемпіонату Європи з художньої гімнастики, що вперше проходив у Києві. До того, відзначимо, столичний Палац спорту з 1992 року успішно проводив розіграші «Кубка Дерюгіних», які збирали всю еліту світової художньої гімнастики.
На київському чемпіонаті Старого Світу розігрували два комплекти євромедалей — у командному заліку і в особистій абсолютній першості. Як і передбачали фахівці, боротьбу за командні найвищі нагороди вели практично російські та українські гімнастки — білоруські спортсменки, котрі посіли третє місце, відстали від срібних призерів майже на 11 балів.
Утім, очікуваного багатьма напруження в суперечці за перше місце теж не сталося — маститі росіянки Аліна Кабаєва та Ірина Чащина неабияк випередили господарок килима — майже на 8 балів. Нашу країну представляли Ганна Безсонова (вона виконувала вправи з чотирма предметами), Наталя Годунко (тричі виходила на килим) і Тамара Єрофєєва, яка виступала тільки в композиції з булавами.
І все-таки надто великого розчарування підсумки командної боротьби у стані української збірної не викликали — адже на Олімпіаді розіграш командної першості не передбачено. Та й керівники Федерації гімнастики України і збірної команди розраховували переважно на виступи своїх вихованок в абсолютній першості, головній олімпійській дисципліні із самого Сеула.
Однією з перших з’являється у групі найсильніших на синьому з жовтим кантом головному килимі турніру Наталя Годунко. Її композиція з м’ячем здавалася мереживом точних рухів на шаленій швидкості, м’яч злітав аж під зводи палацу і за розрахунком повертався до рук гімнастки без найменшого відхилення від ідеальної траєкторії... Але знов-таки ми побачили на табло аж ніяк не найвищу оцінку — 24,500.
А коли з тим же предметом почала виступати багаторазова чемпіонка Європи Аліна Кабаєва, у неї і м’яч небезпечно високо від рук не летів, і переміщувалася вона по килиму помітно обережніше і повільніше, ніж Наталя, але судді були до Аліни значно прихильніші — 26,725. Така оцінка немов мала підкреслити, кого арбітри вже бачать абсолютною чемпіонкою Європи олімпійського сезону.
Не вдалося згодом змінити цієї думки і нашому лідерові Ганні Безсоновій, хоча приводів для зниження балів цього разу вона арбітрам майже не давала — тільки примхлива стрічка за кілька секунд до завершення Ганною півторахвилинної композиції вислизнула з рук гімнастки. Розплатою за цей недогляд і стала різниця в підсумкових сумах, набраних Безсоновою і Кабаєвою.
Аліна Кабаєва і після тривалої допінгової дискваліфікації не втратила багатьох колишніх своїх умінь. Але і втрати її очевидні — в композиціях з’явилися пустоти і паузи, заповнювані «демонстрацією гнучкості», динаміку змінила утилітарна обережність роботи з предметами, нижчими стали її стрибки, меншою швидкість обертань... Мало не найвищі оцінки, що їх виставляли Кабаєвій, здавалися вже нагородою за колишні заслуги фаворитки, продуктом умілої «роботи з суддями» впливового російського тренера Ірини Вінер.
ХХ чемпіонат Європи з художньої гімнастики з усією очевидністю показав, що за медалі афінської Олімпіади в абсолютній першості боротимуться насамперед лауреатки київського турніру — Аліна Кабаєва, Ганна Безсонова, Ірина Чащина і їхні найближчі конкурентки Наталя Годунко, нова білоруська прима Інна Жукова, може, грекиня Олена Андріола, котра замкнула в Києві шістку найсильніших. А в групових вправах ми очікуємо приємних несподіванок від молодої української команди, яка вперше пробилася у претенденти на олімпійські нагороди на будапештському чемпіонаті світу. Очолить її досвідчена Тамара Єрофєєва.
За час, що залишився до Ігор, нашим граціям потрібно завзято, самовіддано попрацювати, щоб усунути помилки, котрі дали привід позбавити їх тріумфу в рідних стінах.