Слово «ПальмІри»тверде

Хай які найновіші й найпередовіші технології переробки солодких коренів запроваджували б на цукроварнях, без сільгосптоваровиробників-партнерів, які вирощують і постачають на підприємства буряки, вони залишаться «річчю в собі». Ось чому тісний взаємозв’язок, співпраця з селянами є альфою і омегою для ВАТ «Пальмірський цукровий завод».

Вирощувати цукристі можуть сьогодні лише економічно міцні господарства. Цю аксіому не заперечують навіть владні аграрники. Якщо десяток-другий років тому в колишніх колгоспах не вистачало коштів на закупівлю мінеральних добрив і засобів захисту рослин, катма було потужної збиральної техніки, то виручав «людський фактор». З весни до пізньої осені гнули спини на солодко-гірких бурякових гонах сотні тисяч колгоспниць, і мільйони тонн «білих коренів» безперервним потоком текли на цукроварні. Після великомасштабної «реформи аграрного сектору економіки», насправді розвалу сільського господарства більшість сіл-середняків остаточно знелюдніли, а тракторні стани перетворилися на звалища брухту. Обшарпані СТОВ припиняли сіяти буряки, заявляючи, що ця культура для них невигідна, навіть збиткова.

— Справді, якщо одержувати з гектара «голодної» землі по 120—150 центнерів бурякових «хвостиків», то це собі лиш на шкоду, — підтвердив голова правління, директор ВАТ «Пальмірський цукровий завод», що в Золотоніському районі на Черкащині, Віктор Павліченко. — Ось чому, — продовжив він, — економічно знекровлені господарства, набивши на солодких коренях «гулі», почали зводити відведені під них площі нанівець. Не останню роль у цьому відступі відіграли й деякі переробні підприємства, котрі недобросовісно працювали з селянами. Чимало траплялося випадків, коли цукровари не розраховувалися повністю за здану їм на переробку сировину. Відсутність нової техніки, обігових коштів, дешевих довгострокових кредитів призвела до значного скорочення «солодких» плантацій.

Позаминулого року, показали криву «сировинної» діаграми фахівці «Пальміри», зона бурякосіяння заводу становила мало не 17 тисяч гектарів, торік — 14,5. Із 239 тисяч тонн сировини, що надійшла на підприємство, вироблено 29,5 тисячі тонн «білого золота». Хоч як прикро, ділилися менеджери, але це найменша кількість цукру, звареного за сезон за всю історію існування заводу. До слова, сучасне високотехнологічне підприємство, яким є «Пальміра», тільки за добу переробляє 6 тисяч тонн коренів.

Щоб виростити, як колись уславлені черкаські буряківниці Демченко—Гнатенко, по 300 і більше центнерів коренів з гектара, нині потрібно вкласти в той гектар три з половиною тисячі гривень інвестицій. Це й роблять флагмани сільського господарства області СТОВ «Агрофірма «Маяк», яким керує Герой України Микола Васильченко, приватне підприємство «Плешканівське» невгамовного новатора Дмитра Лисуна із Золотоніського району, СТОВ «Нива» завзятої Валентини Гонтар, СТОВ «Світанок» досвідченого Володимира Іщенка з Чорнобаївського району. Передові сільгосптовариства щороку розширюють площі під широколисті смарагдові рослини. Зокрема, «Маяк» плекає їх на площі понад 700 гектарів. Торік господарство відправило на «Пальміру» весь зібраний урожай і одержало від заводу майже 1200 тонн солодкого піску. Чистий прибуток від цього — мільйонний.

— Бурякові плантації розкинулися в нас на 800 гектарах. Наступного року засіємо тисячу, — поділився планами Дмитро Лисун. — За урожайності 300—400 центнерів з гектара, яких ми добиваємося незалежно від небесної канцелярії, але завдяки суворому дотриманню технології, маємо вагомі, стабільні прибутки.

Крім потужних сільгосптоваровиробників, цукристі також вирощують фермерські господарства, селяни-одноосібники, які проживають у сусідніх з «Пальмірою» селах і районах. Минулого року вони поставили підприємству понад 30 тисяч тонн коренів. До того ж високої якості. Звісно, зазначали цукровари, працювати з дрібними господарями — справа надзвичайно копітка. Однак, поки перехід до великотоварного виробництва лиш вимальовується в перспективі, на рахунку кожен здавач сировини. «Навіть якщо принесе він лантух буряків на плечах», — уточнили свою позицію заводчани. Щодо самих колишніх колгоспників, котрі виокремилися зі СТОВ і на своїх земельних паях самотужки вирощують буряки, то їм вистачає зароблених за цукор грошей на скромне прожиття. І це вже непогано.

— Відтоді, як «Пальміра» стала одним із базових підприємств групи компаній «Укррос», а це вже майже сім років, — продовжував Віктор Павліченко, — в нас не було жодного випадку, щоб ми до гривні не розрахувалися з виробниками сировини. Завод дорожить репутацією чесного ділового партнера й завжди дотримує взятих зобов’язань. Відкриті, взаємовигідні умови співпраці, які пропонують цукровари селянам, приваблюють господарників не лише Черкащини, а й сусідніх областей. Особливо тих, котрі вміють і хочуть вирощувати «білі корені», однак на це в них не вистачає коштів. У цьому разі пальмірці пропонують комплекс послуг — від вибору посівного матеріалу, сівби, догляду за ланами до збирання урожаю.

— Нинішнього року ми інвестували бурякосіючим господарствам майже 2 мільйони гривень, — додає заступник директора з сировини Валерій Саранча. — Під час копання коренів спрямовуватимемо на допомогу «середнякам» потужні бурякозбиральні комбайни, перевозитимемо цукристі своїм транспортом.

Є, похвалилися на заводі, ще такі новинки сезону: продукція видаватиметься сільгосптоваровиробникам одноразово, а не так, як раніше, у два етапи. За тонну буряків за цукристості 16 відсотків здавач одержить 72 кілограми білого піску і тонну жому. Зберігання заробленого «солодкого золота» буде безплатним. Це особливо важливо для тих селян, котрі не мають де складувати мішки з цукром, а хотіли б дотримати їх з осені аж до весни, коли ціни на сипучу продукцію підскочать.

Завод гарантує дбайливе зберігання товару й видачу його за першою заявкою. Нині тут триває підготовка до нового сезону. Заводчани впевнені, що їхнє підприємство знову матиме чи не найкращі технологічні показники в галузі. Була б добра погода та гарні буряки! А пальмірський цукор — кращий в Україні, вважають його виробники. Сільгосппідприємства теж сподіваються на добрий урожай цукристих. Добропорядні, відповідальні партнерські взаємини між аграріями та переробниками продовжують утверджуватися. Це й є запорукою успіху обох учасників щорічної бурякової епопеї.

Черкаська область.