Попередньо схвалений проект змін до Конституції України (№ 4180) викликав чимало запитань. Чи справді вдалося досягти компромісу між політичними силами? Чи має він шанси на остаточне схвалення восени? Навіщо, зрештою, так потрібна політична реформа? Відповіді на ці запитання наш кореспондент намагалася отримати у народних обранців після голосування.
Степан ГАВРИШ, координатор парламентської більшості:
— Прийняте рішення засвідчує: компроміс щодо конституційних змін уже відомий. Політичні сили, які його підтримують, також. Остаточний результат залежатиме від того, наскільки вдасться втриматися цьому компромісу до осені, коли визначатимуться рейтинги кандидатів у президенти. Законопроект 4180 має всі можливості восени набрати не тільки 300, а й 400 голосів. Водночас цей законопроект може бути остаточно схвалений лише тоді, коли політичні сили зроблять висновки стосовно своїх перспектив на президентських виборах. Якщо  не проведемо політичну реформу, то будь-який новий президент запропонує такі зміни, які більше задовольняють самого главу держави.
Микола КАТЕРИНЧУК, фракція «Наша Україна»:
— Законопроекти про зміни до Конституції ставилися на голосування з порушенням Регламенту. Адже кожен народний депутат повинен отримати за 14 днів проекти законів, які розглядаються. До того ж постанову було проголосовано без обговорення. Дискусія має проходити у демократичній, публічній, відкритій формі. Ті, хто, як і раніше, проштовхував зміни до Основного Закону силовими методами, жодних висновків не зробили. Із такими методами не згодні багато депутатів із різних фракцій. Тому прогнозую, що законопроект 4180 необхідних 300 голосів восени не набере.
Ярослав СУХИЙ, фракція «Трудова Україна»:
— Треба зробити все можливе, щоб влада стала відповідальною перед людьми і перед самою собою. А решта балачок — хто які посади отримає, всілякі підозри — зовсім не цікавить виборців. Зі змінами до Конституції потрібно дати людям надію, що влада сама хоче змінитися. Влада сама повинна стати кращою.
Йосип ВІНСЬКИЙ, фракція Соцпартії:
— В одному законопроекті є свої переваги, в другому — інші, так само є слабкі сторони. Зміни до Конституції — це політичний компроміс. І для того, щоб не закривати шлях до цього компромісу восени, треба було схвалити обидва варіанти конституційних змін за основу. Законопроект 3207 демократичніший, ніж законопроект 4180, він реально створює систему противаг і стримувань між гілками влади. Залишається один шлях: розглядаючи восени законопроект 4180, внести до нього зміни, зокрема, в його перехідні положення, і прийняти той варіант, який найбільше відповідатиме потребам суспільства.
Попередньо схвалений проект змін до Конституції України (№ 4180), зокрема, передбачає:
— продовження повноважень Верховної Ради до п’яти років;
— вибори Верховної Ради на пропорційній основі;
— право народного депутата суміщувати депутатський мандат з роботою в Кабінеті Міністрів;
— формування у парламенті коаліції депутатських фракцій, до якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу ВР. Ця коаліція вносить пропозиції Президентові України щодо кандидатур Прем’єр-міністра та членів уряду;
— надання Верховній Раді права на призначення за поданням Президента міністра оборони, міністра закордонних справ, за поданням прем’єра — інших членів Кабінету Міністрів, голів Антимонопольного комітету, Фонду держмайна, Держкомітету телебачення та радіомовлення; вирішення питання про відставку прем’єра та інших членів уряду; призначення та звільнення голови СБУ; членів ЦВК; половини складу Ради НБУ, Нацради з питань телебачення і радіомовлення;
— надання Президентові України права достроково припиняти повноваження Верховної Ради, якщо протягом місяця не сформовано коаліцію депутатських фракцій, або якщо протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів не сформовано персональний склад уряду.