Залишилося півроку

Скрізь тільки й чути, що люди стають власниками земельних ділянок. А чи визначені законом права та обов’язки власника землі?

Іван Кудря зі Львова.

Права та обов’язки власників земельних ділянок встановлено нормами статей 90, 91 Земельного кодексу України, які визначають, що власники земельних ділянок мають право: продавати або відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, спадщину, заставу; самостійно господарювати на землі, використовувати для своїх потреб її властивості; споруджувати житлові будинки, виробничі будівлі, різноманітні споруди. Водночас вони зобов’язані: своєчасно сплачувати земельний податок, використовувати землю за призначенням, зберігати корисні властивості землі та дотримуватися правил добросусідства.

Маю у власності земельний пай. Але після смерті чоловіка я не в змозі самостійно обробляти землю, вирощувати сільськогосподарські культури, тому хочу його продати. Від сусідів дізналася, що поки цього зробити не зможу, бо встановлені якісь обмеження. Чи справді це так?

Катерина Тимчик із Чопа.

Це дійсно так, право власності громадян та юридичних осіб на землі сільськогосподарського призначення тимчасово обмежено нормами пунктів 13—15 Перехідних Положень Земельного кодексу України. Вони полягають у тому, що: до 01.01.2005 р. громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України — власники земельних часток (паїв) не мають права продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні паї. Проте це не виключає можливості вчиняти зазначені дії у вигляді міни, передачі у спадщину та під час вилучення земель для загальних потреб.

Тож якщо хочете продати свою земельну частку, доведеться півроку почекати.

Чи може земельна ділянка перебувати у «змішаній» власності, тобто належати мені і державі спільно?

Віра Куйбіда з Красноперекопська.

Земельні ділянки можуть бути у спільній власності громадян та юридичних осіб, зокрема у спільній частковій та спільній сумісній власності. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній власності, здійснюються за згодою всіх власників відповідно до договору, а в разі виникнення розбіжностей — у судовому порядку. При цьому ЗКУ не передбачає можливості володіти земельними ділянками на праві спільної «змішаної» власності, тобто ділянка землі не може перебувати водночас у приватній власності громадянина або юридичної особи, з одного боку, і в державній або комунальній власності — з другого.