Коли щось десь підміняють — отже, воно чогось-таки варте! Ось, приміром, не встигла у Києві відкритися виставка «Український живопис 1945—1989 років. З приватних колекцій» (організатори — Мінкультури, Київський музей російського мистецтва та галерея «Естамп»), як наша знаменита художниця Тетяна Нилівна Яблонська оприлюднила сердитого відкритого листа. Цитуємо: «Панове!.. Усі чотири роботи, репродуковані в каталозі виставки під моїм іменем, насправді не є моїми. Три з них — це дуже грубі за якістю підробки, четверта — «Весілля», можливо, колишня моя робота, була настільки спотворена невдалою реставрацією, що повністю втратила ознаки моєї творчої манери. Те, що на так званому арт-ринку є досить багато фальшивок, підписаних моїм іменем, не новина. Шкода, але вже багато років це — добре налагоджений бізнес. На Андріївському узвозі, на Сінному ринку та у деяких комерційних галереях можна за бажанням придбати все що завгодно. Прикрою новиною є те, що показ глядачам і публікація цих «шедеврів» цього разу відбулися за підтримки органів влади та структур, покликаних безпосередньо відповідати за культурний процес...»
Прикро, звісно, але і приємно: у нас є кого цінити, а отже, є кого підробляти! А щоб ви не купилися на підробку — репродукуємо власноручний підпис художниці Тетяни Яблонської.
