Днями вітчизняному інсуліновому заводу «Індар» виповнилося п’ять років. Це третє підприємство в Європі (після Німеччини і Данії), що спеціалізується на повному циклі виробництва цукрознижувальних препаратів. У асортименті «Індару» 29 найменувань інсулінів.
До введення в дію заводу забезпеченість інсуліном хворих на цукровий діабет була на рівні 22 відсотків, що спричинило так званий інсуліновий голод. Сьогодні згідно з комплексною програмою «Цукровий діабет» усіх хворих безплатно забезпечують необхідними їм інсуліновими препаратами. Закупівлі здійснюються з держбюджету. Велика їх частина припадає на вітчизняного виробника — ЗАТ «Індар». Завод одним із перших в Україні одержав міжнародний сертифікат виробничої практики — GMP.
Директор Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка, професор Микола Тронько на основі проведених фармакологічних і клінічних експертиз стверджує, що індарівські інсуліни за якістю не поступаються закордонним аналогам.
Утім, цю думку не розділяють деякі хворі, котрі змушені жити на інсуліні. В пресі періодично з’являються негативні відгуки про вітчизняні препарати, що застосовуються в лікуванні цукрового діабету.
У довідці, підготовленій прес-службою Мінохорони здоров’я України, значиться: «детальне вивчення ефективності медичного використання цих інсулінів свідчить, що не більш як два відсотки хворих, здебільшого із суб’єктивних причин, не сприймають вітчизняний інсулін».
Голова правління ЗАТ «Індар» Олексій Лазарєв ситуацію щодо якості препаратів, які випускає завод, оцінює по-своєму.
— «Індар» випускає тільки якісні й ефективні препарати. А те, що деякі ЗМІ, використовуючи відповідні замовлення іноземних компаній та їхніх представників в Україні, намагаються зробити все, щоб принизити досягнення у вирішенні такої складної проблеми, як забезпечення хворих на цукровий діабет цукрознижувальними препаратами, ми розглядаємо як відверту економічну війну проти нашого інсулінового заводу.
Така позиція доктора біологічних наук, професора Лазарєва.
За його словами, якщо в 2002 році з 132 млн. грн., які виділяє держава на закупівлю інсулінів, 117 млн. планували на придбання індарівських препаратів, то сьогодні в заводу закуповують продукції лише на 63 млн. грн.
На запитання — чим це пояснити, Олексій Павлович парирував, мовляв, ось вам ставлення до вітчизняних інсулінів...
Однак, на це запитання відповів заступник Міністра охорони здоров’я України Володимир Загородній. Відповідно до міжнародної концепції без згоди пацієнта не можна проводити терапевтичну заміну препарату. Діти і вагітні жінки, як правило, для підтримання цукру в крові на потрібному рівні використовують імпортні інсуліни. Тому для цієї категорії хворих купують препарати закордонного виробництва.
***
Завдання програми «Цукровий діабет» — звести до нуля ризик ускладнень і гарантувати безпеку хворих.
*
Наша газета вже писала про висновки Рахункової палати під час перевірки виконання Мінохорони здоров’я програми «Цукровий діабет». Нагадаємо, що цим контролюючим органом було виявлено порушення в частині неефективного і нецільового використання грошей, які виділяє бюджет на закупівлю препаратів для хворих на цукровий діабет.
Як Мінохорони здоров’я збирається ефективно і по-цільовому розпорядитися 132 мільйонами, виділеними на закупівлю інсулінів цього року, ми попросили прокоментувати заступника Міністра охорони здоров’я України Володимира Загороднього.
— Сьогодні ми змінили механізм поставок. Бо тоді, коли помінялося керівництво міністерства, механізм поставок був досить складний, і відстежувати шляхи й потоки поставок інсуліну на місця було непросто. Ми доручили іншому виконавцеві цю програму. І ця система відстежується від початку до кінця.
Стосовно ефективності використання засобів. Позицію Рахункової палати, яка у своїх висновках написала про неефективність, незаконність і ще багато чого, з мого погляду, важко зрозуміти. Важко зрозуміти, що інсулін може піти кудись не туди. Він має конкретне призначення. І обов’язково доходить до пацієнта. Коли забезпеченість інсулінами по регіонах була на рівні 22 відсотків, тоді можна було говорити про якусь спекуляцію. Якщо є дефіцит, є і спекуляція. Ми сьогодні знайшли можливість на сто відсотків забезпечувати хворих інсулінами, і дефіциту з цими препаратами немає. Мало того, ми попросили місцеві органи влади закладати у свої бюджети витрати на придбання інсулінів (на випадок індивідуальної закупівлі препарату для хворого і позаштатних ситуацій).
Рахункова палата під час своїх перевірок виявила відсутність реєстру хворих на цукровий діабет. У зв’язку з цим поставало запитання, як Мінохорони здоров’я розподіляло інсулін серед тих, хто його потребує?
Реєстр хворих на цукровий діабет, за словами заступника міністра, вже створено. Крім того, Інститутом ендокринології й обміну речовин АМН України розроблено спеціальну програму, що дасть змогу розрахувати потребу в інсуліні для кожного хворого. Незабаром відбудеться її публічна презентація.
