Ще років шість тому Чернівецький цегельний завод №3 дихав на ладан. Від безнадії із заводу почався відплив кваліфікованих кадрів, а тодішня продукція втрачала якість і попит. Проте, на відміну від багатьох інших підприємств, чернівецькій цегельні поталанило: знайшовся лідер, патріот рідного підприємства, котрий, як кажуть у футболі, взяв гру на себе, — Василь Ватаманюк. Сьогодні він — голова правління ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3», а його підприємство — лідер галузі з багатомільйонними оборотами, що виробляє високогатункову продукцію, котра користується попитом не тільки на Буковині, а й у Києві, Криму, Одесі, Ужгороді та Румунії.
Тепер кабінет керівника підприємства, заслуженого будівельника України Василя Ватаманюка прикрашають десятки дипломів, грамот та відзнак від вищих посадовців держави, але основним досягненням він вважає свій колектив, який у першому півріччі виробив продукції на 440 відсотків більше, ніж торік, вже цього року реалізував 16 мільйонів 838 тисяч штук умовної цегли.
Підприємство швидко модернізується: завершують монтаж нової лінії, з якої сходитиме керамічний камінь європейських стандартів, швидко обладнують нову піч, бо сьогодні, на жаль, попит ще значно перевищує пропозицію. На чергу на придбання цього популярного в Україні будматеріалу записуються на місяць наперед, але й це не гарантує отримання цегли у замовлених обсягах. Найперше підприємство виконує великі контракти, як-то з столичною будівельною фірмою «Позняки», кримським «Титаном» чи румунами. Саме такі угоди дають цегельникам стабільність, дозволяють автоматизувати виробництво. Проте Василь Ватаманюк з розумінням ставиться до потреб місцевого забудовника, пам’ятаючи, що у важкі для ВАТ часи саме він допоміг звестися на ноги його виробництву, він є гарантом його стабільного майбутнього.
Звичайно, всіх цих здобутків годі було й очікувати без тієї кадрової і соціальної політики, що її голова ВАТ утвердив на підприємстві. Сьогодні середня зарплата у його колективі становить 727 гривень, у хлібосольній заводській їдальні всі працівники харчуються безплатно. Овочі, м’ясо, риба, цукор, борошно — все власне. Просто на території заводу в тепличному господарстві цілий рік буяють барвами свіжі помідори, огірки, зелень. Три роки тому заводчани вирішили взяти в оренду два колективні господарства на батьківщині Василя Ватаманюка у Новоселицькому районі — з полями, ставками, фермами. Що й казати, господарства були на межі занепаду, але вже за рік завдяки чітким діям далеких нібито від проблем села цегельників, завдяки жорсткій дисципліні та чесному розподілу за результатами праці села звелися з колін, а їхні міські колеги отримали на свій стіл свіжі високоякісні продукти. І головне, свої.
Особливо шанують в колективі ветеранів праці. Кожному пенсіонерові, хто пропрацював на заводі довгі роки, правління ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» щомісяця доплачує 200 гривень. Безплатно їм надає послуги заводська стоматологічна поліклініка.
А ще дуже тут поважають спорт. Голова правління ВАТ — затятий волейболіст, член збірної області з ветеранського волейболу, президент обласної федерації і начальник команди «Будівельник-Динамо», котра планує прорив у вищий дивізіон вітчизняного волейболу. Вже ведуть переговори з гравцями вищої ліги, вихідцями з Буковини. Фанат своєї справи, який підняв підприємство, безперечно, підніме буковинський волейбол.
Просто на центральному виробництві завершують оздоблювальні роботи у величезному, навіть величному заводському спортивному залі. Таким волейбольним майданчикам позаздрив би не один гравець вищої ліги. Тут, окрім заводських волейболістів, на сучасних тренажерах, на кортах займатимуться юні чернівчани — майбутня кадрова надія підприємства. Василь Ватаманюк на власному досвіді переконався, що все велике складається з маленьких цеглин. Дітлахи підшефних заводові сільських шкіл завдяки цьому кредо мають найкращі в області комп’ютерні класи.
Нинішні реалії змусили Василя Ананійовича брати активну участь у політичному та громадському житті області. Відомий меценат та доброчинець, він на минулих виборах до обласної ради виграв у своїх опонентів зі значним відривом і тепер керує комітетом в облраді, є симпатиком і керівником фракції Партії регіонів, бо, за його словами, вірить у відродження української провінції, у процвітання нашого села. А ще як людина, котра натерпілася за часів безвладдя, найважливішим досягненням сьогодення вважає стабільність як базовий елемент економічного зростання.
