Чергове «ощасливлення» сумчан цінами розпочалося ще наприкінці минулої зими. До того ж, як водиться останнім часом, усупереч клятвеним запевненням обласної влади. Остання ледь не з середини минулого року почала справно бити себе в груди, «заспокоюючи» населення, що спроможна стримати подорожчання хліба принаймні до наступного врожаю. Люди вірили. Ще б пак, адже під час минулорічних жнив місцева агробіржа скуповувала в селян зерно за цінами, на 30—40(!) відсотків менше, ніж у сусідніх регіонах. Для упокорення «хитрунів» на багатьох шляхах області жнивної пори чатували пересувні пости ДАІ. Вони безапеляційно завертали зернові автопоїлки, які в обхід розпорядження облдержадміністрації намагалися збути хліб нового врожаю за вищими цінами на стороні... Кілька «неслухів», яким усе-таки вдалося прорватися з зерном через міліцейські кордони, під різними приводами навіть були тимчасово «ізольовані» від суспільства.
Утім подорожчання й справді не сталося. Замість нього відбувся шалений стрибок цін на хлібобулочні вироби. Так, ціни на буханець найпопулярнішого у переважної більшості населення області «Дарницького» і нарізаний батон «сказилися» відразу на 40 відсотків, на дорожчі вироби — ще більше. І Сумщина попри запевнення обласних «оракулів», знову була ледь не попереду планети всієї. Спроба влади хоч якось стабілізувати ситуацію виявилася марною. І тоді вона «скромно» зізналася, мовляв, за ринкових відносин (ішлося, певно, про початок чергової загальнодержавної обдиралівки. — Авт.) це неможливо. А відтак розпочалася ланцюгова реакція: за якийсь тиждень-два після збільшення цін на хліб на 20—40 відсотків подорожчали молочні і ковбасні вироби.
Нарешті черга дійшла й до нафтопродуктів, до того ж, як і в попередні роки, «подарунок» приготували саме в розпал весняно-польових робіт. Селяни Сумщини в паніці. Протягом року дизельне пальне подорожчало майже вдвічі. До цього й так більшість із них через відсутність власних оборотних коштів перебивалися з хліба на воду: щоб відсіятися, полагодити техніку, придбати посівний матеріал, гербіциди тощо, знову змушені були йти на поклін переважно до переробників. Ті, звісно, не відмовляли, авансували, але на власних умовах. Щоб восени, як це повторюється з року в рік, три шкури здерти з них за свою «благодійність». І ось новий сюрприз» — за якихось два місяці друге подорожчання. Тож щоб хоч якось доладувати ниву, в аграріїв є один вихід —порушувати технології обробітку посівів.
«Це «спрощення», — в один голос запевняють аграрії разом з працівниками головного управління сільського господарства і продовольства Сумської облдержадміністрації, — на фініші призведе до таких втрат, такого недобору врожаю — мало не здасться».
...Що, в свою чергу, стовідсотково прогнозуючи наступне осіннє подорожчання «горючки», спровокує нове розкручування цін, передусім на продовольчі товари.
— Ціни скачуть, немов скажені козли в чужому городі, геть витоптуючи наші останні надії, — висловив думку всіх своїх односельців житель села Галушки Лебединського району пенсіонер-механізатор Іван Зубко. Тим часом уряд уже безсоромно співає собі осанну за майбутнє підвищення пенсій. Ніби й невтямки «співакам», що всю їхню хвалену «надбавку» давно з’їла цьогорічна інфляція. Саме завдячуючи ніжній, трепетній і волелюбній «турботі» держави про селян, наші Галушки за останні десять років із заможного села перетворилося на миршавий хутір, у якому в злиднях доживають віку три каліки. Так само «розквітає» й решта навколишніх сіл.
Сумська область.
