У Харкові, схоже, знайдено оригінальний спосіб боротьби з боржниками в комунальних платежах. Як стверджує начальник відділу ДВС облуправління юстиції Василь Балабай, державні виконавці спочатку описують майно громадян, які заборгували за комунальні послуги, а потім і взагалі вивозять його «на відповідальне зберігання». Вражаюче, але не минає й доби, як гроші на оплату боргів, що не погашалися роками, знаходяться.
Найближчим часом комунальним боргам у Харкові збираються покласти край раз і назавжди. У всякому разі, про це харківські власті говорять цілком серйозно. Задавнена проблема, яка роками не вирішувалася ні вмовляннями, ні погрозами відключити все і вся, виявляється, розв’язується просто, коли до квартири злісного неплатника після повістки в суд і судового рішення направити ще й державного виконавця, який опише зрівнянне із сумою боргу майно і передасть його на відповідальне зберігання. Найчастіше не минає й доби, каже В. Балабай, як усе вирішується саме собою. І комунальники з грошима, і мешканці з речами.
...Хто не пам’ятає крилатий вислів з радянського минулого «Щоб ти жив на саму зарплату!»? І все-таки здебільшого ми примудрялися жити саме на такий дохід, платити з нього за всіма рахунками, а іноді ще й дозволяли собі влаштовувати на чесно зароблену копійку розкішні свята — наприклад, поїздку до моря. Але не заплатити за квартиру чи газ нікому навіть на думку не спадало. Новий економічний курс, відомий більше як шокова терапія, змінив звичний уклад речей. Безумовно, ні про яку зміну менталітету в цей період нашого хаотичного розвитку не може бути й мови. Просто більшість населення втратила фізичну можливість оплачувати рахунки за роздутими тарифами на комунальні послуги вчасно і в повному обсязі. Згодом споживати воду, тепло та інші блага цивілізації «на халяву» ми просто звикли. Та й влада, розуміючи реальні причини такої ситуації, теж не вживала до неплатників ні фіскальних, ні будь-яких інших репресивних заходів. Не діючи жорстко, влада стала бездіяльною. Іншими словами, розпустила народ. Тепер знову хоче його «вишикувати».
Відчутний тиск на так званих фізичних осіб, що занесені в чорний список  злісних неплатників, у Харкові почався кілька місяців тому. Пов’язаний він, насамперед, з об’єктивним, на щире переконання влади, зростанням доходів громадян, з поліпшенням їхнього фінансового становища. Яскраве тому підтвердження, кажуть вони, негайне погашення заборгованості, тільки-но майно наше стає вже нібито не нашим. І справа тут зовсім не в «зашморгу на шиї» у боржника. Якби борг був непорівнянний з реальними фінансовими можливостями, не допоміг би і зашморг.
На відміну від електроенергії, відрізати воду чи тепло окремо взятому боржникові практично неможливо. Саме тому, напевно, постачальники цих послуг від самого початку були змушені відмовитися від середньовічних методів і згадати про цивілізований, судовий механізм відстоювання власних інтересів. Але навіть у тих випадках, коли комунальникам удавалося довести в суді обґрунтованість своїх вимог, одержати з боржника відповідну суму здебільшого було неможливо. Таких рішень приймалася незліченна кількість, але далі справа не рухалася.
Однак тепер цю ідилію, схоже, зруйновано остаточно і безповоротно. Спрямування стягнення на майно боржника на виконання судового рішення — процедура загалом цілком законна і нормальна для правової держави — в багатьох громадян, що відвикли від твердих дій влади, викликає справжній шок. Уява мимоволі малює моторошні картини, щось на зразок розкуркулювання на селі в 20-30-і роки: спустіла хата, плач переляканих дітей і повна безвихідь попереду.
Може, в такому разі, слід усе-таки простити населенню борги і почати нове життя з нуля, з чистого аркуша? Але, певно, резонність доводів і дій влади полягає саме в тім, що подарувати борги один раз — створити сприятливий ґрунт, заохотити правовий нігілізм у майбутньому. А для того, щоб виконання громадянського обов’язку не стало непосильною ношею, передбачено розстрочку, реструктуризацію заборгованості. Що і дає можливість зробити процес не таким болісним. Читач має право поставити ще одне доречне запитання: а чи обов’язково оплачувати борги за послуги, які в попередні роки надавалися не завжди вчасно і неналежної якості: електрики не було місяцями, газові конфорки ледь мерехтіли, а батареї центрального опалення — ледь жевріли?
— Мова йде про судове рішення, що набуло законної сили, яким установлено, що, наприклад, якийсь суб’єкт Іванов винен іншому суб’єктові, скажімо, комунальному підприємству «Харківкомунпромвод», певну суму. Для мене це факт установлений і безсумнівний. До того ж судове рішення — це, мабуть, єдиний спосіб у даному разі розв’язати проблему і зберегти стабільність у суспільстві, — підкреслює В. Балабай. — Громадянин може або виконати це рішення, або оскаржити його у вищій інстанції. Правда, є ще й третій шлях: поставитися до нього так само, як і до оплати комунальних послуг. Зійшло, мовляв, з рук один раз — зійде і вдруге. Але не думаю, що цей шлях буде конструктивним і приведе до виходу зі скрутного становища, оскільки саме в цьому разі виконання судового рішення робитиметься в примусовому порядку.
Василь Балабай каже також і про те, що з початку року в Харкові у кожному відділі державної виконавчої служби районних управлінь юстиції створено спеціальні групи, які за погодженим з підприємствами-кредиторами графіком займаються стягненням комунальних боргів за судовими рішеннями. При цьому примусове вилучення майна — це крайній захід, відвернути який цілком реально. Адже законом після відкриття виконавчого провадження боржникові дається тижневий термін на добровільне виконання рішення. Вже після попередньої бесіди з державним виконавцем, до якого таких громадян запрошують на прийом, більшість із них серйозно замислюються про необхідність погашення боргу і незабаром приносять до виконавчої служби або квитанцію про сплату, або договір з комунальними службами про відстрочку чи розстрочку платежів. І тільки коли «душевна розмова» закінчується нульовим результатом, настає отой драматичний момент примусового стягнення. Виконавці в супроводі міліції і понятих приходять до боржника й описують, як правило, найбільш ліквідне майно — різноманітну побутову техніку, вартість якої порівнянна із сумою боргу. Після такого «шоу» в окремо взятій квартирі рівень платежів різко зростає у всьому будинку. А варто пройтися вищеназваній групі по двох-трьох будинках, як наступного ж дня ці показові заходи з «комунальної зачистки території» приводять до платіжної тями цілі мікрорайони.
Навіть перші результати спільних зусиль комунальників і державних виконавців вельми показові: тільки порівняно з першим кварталом минулого року сукупні надходження на рахунки підприємства теплових мереж зросли на 28%, причому суми, стягнуті державними виконавцями, становлять не більше 11% приросту. Решту можна сміливо віднести на рахунок цілеспрямовано стимульованої свідомості платників, яка істотно зросла з ужиттям цих надзвичайних заходів. Найближчими місяцями за вже наявними рішеннями судових органів на користь підприємств ЖКГ у Харкові буде стягнуто більш як 10 мільйонів гривень. Цікаво й те, що до виконання пред’являються виконавчі листи, як правило, датовані попередніми роками. Нових заборгованостей у громадян, судячи з усього, вже нема. Це й дає підстави владі говорити про те, що в суспільстві встановилася певна економічна стабільність, а в такій ситуації громадяни, на думку влади, мають поводитися порядніше й цивілізованіше.
— Сама по собі процедура реалізації описаного майна для погашення боргу досить трудомістка і затратна, — підкреслює В. Балабай, — вона не дає зиску ні комунальникам, ні державі, ні, тим більше, боржникові. Але для нас зараз дуже важливо продемонструвати, що виконавча служба з організації, яка повинна виконувати судові рішення, стає організацією, яка справді їх виконує. Вже до кінця літа ми плануємо стягнути всі борги за судовими рішеннями попередніх років.
Місцеві телеканали нерідко висвітлюють ці події як чергові новини з фронту. Однак насправді все виглядає більш мирно. В основному у виконавчій службі працюють тендітні дівчата, і від несвідомих споживачів їм дістається частіше, ніж споживачам від виконавців. Нерідко справа доходить до рукоприкладства, і чарівні вартові законності вже змушені звертатися до правоохоронних органів із заявами про власний захист. Тож у тривалій комунальній війні є обопільні жертви. Але наше діло праве, жартують виконавці, перемога обов’язково буде за здоровим глуздом і законом.
Харків.