Нині в Криму на оновлення виноградників виділено 111 мільйонів гривень. Торік на це витрачено 28 мільйонів.
— Ці кошти — лише початок порятунку галузі, винищення якої почалося після сумнозвісної постанови ЦК КПРС «Про заходи подолання пияцтва й алкоголізму» 1985 року, — каже міністр АПК автономії Сергій Пелагенко. Якщо до неї під виноградниками був кожен десятий гектар орної землі півострова, а питома вага винограду в сільськогосподарському виробництві краю становила майже 58 відсотків, то після «боротьби з пияцтвом» загальна площа плантацій бурштинових насаджень скоротилася на 55 відсотків (до 38 тисяч га). Ще занедбаніші сади. У 80-х роках минулого століття, наприклад, Крим давав до 400 тисяч тонн фруктів, а 2003 — врожайного — року спромігся продати вчетверо менше.
На відродження галузі в рамках місцевої Програми стабілізації і розвитку виноградарства й виноробства та садівництва на період до 2010 року з бюджету передбачено виділити кошти за рахунок одновісоткового збору. Це, щоправда, лише 9 відсотків від потреби садівництва і 17 — виноградарства, проте щороку плантації оновлюють на 3 відсотках площ. Найкраще з цим справи в товариствах «Сади Тавриди», «Жовтневе», «Садівник», «Зоря», фермерських господарствах «Світлий шлях», «Арія-Н», «Сонячна долина». Крапельне зрошення нині впроваджено на тисячі гектарів у 18 господарствах. Цього року до них додадуть ще 600 га.
Роблять ставку на відновлення зруйнованих розсадників. Нинішню базу розраховано на забезпечення вирощування чотирьох мільйонів штук прищеплених саджанців. А щорічна потреба в них — вісім мільйонів. Тому на наявних маточниках буде запроваджено крапельне зрошення, щоб отримувати 90—100 тисяч штук живців підщепи з гектара. А невдовзі доведемо їх виробництво до 20 мільйонів.
Відновлюють майстерні з прищеплень у радгоспах-заводах «Алушта», «Смарагдовий», «Завітне». Для чистоти порід саджанців розсадники атестують на право виробництва та реалізації садивного матеріалу. І, звісно, посилено увагу до потреб виноробів — головної ланки між виноградарями й споживачами. 65 суб’єктів підприємництва торік виробили 6,5 мільйона декалітрів виноматеріалів. І хоча обсяг переробки винограду збільшено в 2,3 разу, завантажено виноробні потужності лише на третину, оскільки вони зношені наполовину. Тож потрібні кошти і на їх модернізацію.
Попит на якісні сухі вина постійно зростає, а частка кріплених виноматеріалів торік скоротилася на третину. Останнє сталося і через запровадження акцизного збору на етиловий спирт у розмірі 16 грн. за літр. На його придбання чимало винзаводів не знайшли коштів.
Гострою залишається проблема фальсифікату. Попри його міждержавну епідемію кримська продукція знову завойовує зовнішній ринок. Торік дев’ять підприємств за межами України реалізували майже 390 тисяч декалітрів добірної виноробної продукції на суму понад 40 млн. грн. Майже 80 відсотків її продала за кордон славнозвісна «Масандра». Та можливості півострова, як і інших регіонів країни, значно більші.
Нині закінчується переділ ринку міцноалкогольних напоїв, відбувається легалізація тіньового сектору виноробства та виноторгівлі, почався процес іноземних інвестицій у кримське виноградарство. Однак державної політики в галузі виноробства у нас досі немає, зауважують кримські виноградарі й винороби. Ось чому вони за якнайшвидше прийняття закону України про виноград і вино, бо в ньому вбачають порятунок галузі.
Крим.