Продаж комбінату «Криворіжсталь» був у центрі політичного життя країни. Народні обранці прагнули поставити заслін, на їхню думку, «прихватизації» велета української металургії. Однак уряд вкотре виявив характер і не звернув уваги на протести опозиціонерів. Хоча, на думку фахівців, вартість комбінату вдесятеро більша за 4,26 мільярда гривень, які надійдуть до державної скарбниці.
З наближенням літніх канікул інтенсифікувалася і робота над конституційною реформою. Лідер соціалістів, співголова конституційної комісії Олександр Мороз вів інтенсивні переговори з Віктором Ющенком, щоб «Наша Україна» знову не торпедувала політреформу. Щоправда, й досі невідомі результати цих переговорів.
Саме тому Голова Верховної Ради України Володимир Литвин виявляє стриманість в оцінках щодо перспективи внесення змін до Основного Закону держави. Сумнівається в успіху і координатор парламентської більшості Степан Гавриш, який розцінює шанси на втілення політичної реформи, як 50 на 50 відсотків. Свій внесок у переговорний процес зробив і глава держави Леонід Кучма. Він також спробував переконати лідера блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка в необхідності зміни політичної системи. Водночас Президент на прес-конференції сказав, що «хотів би побачити Україну без Кучми». Що дало змогу деяким оглядачам розцінити це, як натяк про майбутню участь Леоніда Кучми у майбутніх президентських перегонах.
Натомість урядовці, схоже, включились у підтримку президентських амбіцій Прем’єр-міністра Віктора Януковича. Саме з цієї точки зору розцінили народні обранці прийнятий у четвер закон про внесення змін до державного бюджету на цей рік. Адже опозиція давно звернула увагу на те, що до державної казни надходило значно більше коштів, аніж витрачалося на соціальні потреби. З другого боку, уряд пообіцяв нарешті виконати закон про мінімальну заробітну плату і підвищити її з 1 вересня до 237 гривень.
Палка дискусія велася і довкола законів, які впорядковують ринок землі. Частина народних обранців вважає, що продаж землі загрожує національній безпеці. Натомість представники парламентської більшості переконані: без такого кроку сільське господарство не вдасться підняти з колін. Адже для його розвитку потрібні кошти. І доволі значні. Навіть називалася цифра у п’ять мільярдів гривень. Саме стільки щороку потребує село, щоб збільшити обсяги виробництва, поліпшити соціальну інфраструктуру.
Отож, схоже, і наступний сесійний тиждень буде інтригуючим і доволі бурхливим.