Футбол. Португалія. Євро-2004. Фінальна частина. Перший етап. Група А. 16 червня.
Греція—Іспанія. 1:1. Порту. «Бесса». 25 444 глядачі. Арбітр — Любош Міхал (Словаччина). Голи: Цартас, 67 — Морієнтес, 28.
Росія—Португалія. 0:2. Лісабон. «Луж». 48 700 глядачів. Арбітр — Тер’є Хауге (Норвегія). Голи: Маніше, 7, Руй Кошта. На 45-й хвилині з поля вилучено Овчинникова.
Греки та іспанці, які позбавили Україну путівки до Португалії у відбірковому циклі, розійшлися миром у другому турі. Хоча підопічні німця Отто Рехагеля заслуговують на особливу увагу, бо й надалі приємно дивують. Чудовому тренеру вдалося грецьку техніку поставити на підвалини чіткої дисципліни. І результат, як бачимо, не забарився.
Чого не скажеш про росіян, котрі на відбіркових етапах чемпіонатів світу та Європи мають за традицією слабких опонентів, а під час головних подій регулярно пасуть задніх. Важко, звичайно, грати проти господарів, доля яких зависла на волосинці. Та, як кажуть, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Маю на увазі росіян.
Але гри, яка дала б змогу на щось претендувати, команда Георгія Ярцева не показала. Звичайно, чорну справу зробив швидкий м’яч у ворота Овчинникова. Однак не можна казати, що португальці особливо дошкуляли воротареві росіян, бо й самі багато дбали про оборону.
А потім сталася ота трагедія для гостей. Лоськов віддав «блискучу» передачу на ... Паулету. Овчинников вискочив за межі штрафного майданчика і ліквідував небезпеку. Але його рука, нібито, торкнулася м’яча. Відеоповтори цього не підтвердили. Більше того, якби й було торкання, то його не можна розцінювати як гру рукою. Адже на рухові м’яча це не позначилося. Однак норвезький арбітр був іншої думки. Утім, кому, як не нам, знайома принциповість «педерсенів». Її на собі відчула колись і наша збірна.
Отже, Овчинников, отримавши червону картку, залишив поле. Його замінив Малофєєв. Діяв він загалом надійно. Але португальці, зрештою, дотиснули знекровленого суперника.
Однак ситуація в цій групі оповита туманом. Усе вирішиться завершального ігрового дня.
