Завдяки Комітету ВР з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій після обіду сесійна зала була переповнена — крім народних депутатів і членів уряду, на парламентські слухання «Економічна політика України: актуальні питання» прийшли не лише представники регіональних органів влади, ЗМІ, а й навіть студенти економічних вузів.
Утім, це цілком зрозуміло. Як зазначив у вступному слові Голова Верховної Ради Володимир Литвин, економіка країни вже розпрощалася з плановим, командно-адміністративним виміром, проте ще не стала постіндустріальною, ринковою. Мало того, заробітна плата майже втратила економічну роль. Отже, маємо свого роду третій вимір нашого економічного розвитку.
Міністр економіки та з питань європейської інтеграції Микола Деркач і директор Інституту економічного прогнозування НАНУ Володимир Геєць охарактеризували особливості поточного моменту економічного розвитку. Середньорічний темп приросту ВВП в останні чотири роки становив 7,4 відсотка, промислового виробництва – 12,6, а інвестицій — майже 19, та, на їхню думку, якість такого розвитку доволі невисока. Малозрозумілими науковими дефініціями вони підтверджують озвучений висновок Володимира Литвина: щоб наздогнати економічно розвинені країни, ми повинні нарощувати свій ВВП подвійними цифрами більш як десять років. Згадані промовці, як і більшість присутніх у сесійній залі, вважають, що прискорити цей процес здатна лише інноваційна модель розвитку економіки.
Хтось із народних депутатів резонно зазначає, що Микола Деркач говорить незрозумілою мовою. Ще хтось порівнює інноваційну стратегію економічного розвитку з ріпкою, яку саджає в землю один, а тягнуть, як у казці, всім загалом. Важко не погодитися. Тим паче що зрушення на користь високотехнологічної діяльності стоять на чільному місці у Програмі діяльності Кабінету Міністрів під промовистою назвою «Послідовність. Ефективність. Відповідальність», яку мали при собі всі учасники парламентських слухань.
Народний депутат Олександр Мороз, схоже, вважає, що це всього-на-всього добротно вимовлене красне слівце Прем’єр-міністра, оскільки ніякої стратегії економічного розвитку країни за цим не стоїть. З Олександром Морозом цього вечора були солідарні й інші учасники слухань. Народний депутат Юрій Кармазін, наприклад, вважає, що зовсім не випадково Нацбанк порушує регламент подачі до Верховної Ради проектів Основних засад грошово-кредитної політики. І, прислухавшись до нього, сесійна зала знову бралася  розшифровувати виступ Міністра економіки та з питань європейської інтеграції: чи, бува, не хотів він сказати, що економіці гостро бракує «широких грошей» для довгострокового кредитування інновацій, а якщо так, то куди вони діваються?
Перед початком парламентських слухань журналісти з цим запитанням зверталися до народного депутата Сергія Терьохіна, котрий належить до тих економістів, які вважають, що уряд забуває враховувати з якоїсь причини частину доходів державного бюджету. То, може, Кабінет Міністрів нелегально почав фінансувати інноваційний розвиток економіки? Але як тоді розцінювати мізерну кількість (17 відсотків) підприємств, які займалися інноваціями 2003 року?! Утім, може, й не це головне, подумалося після виступу глави Фонду держмайна Михайла Чечетова, який розповів, що угоду про продаж ВАТ «Криворіжсталь» він підписав авторучкою за гривню, а не 70 копійок, і закликав підтримати політику нинішнього уряду.