Рівняння з багатьма невідомими

Чим менше залишається часу до старту президентських перегонів, тим заплутанішою стає ситуація. Фактично сьогодні існує рівняння з багатьма невідомими. Ліві, праві, центристи, провладні й опозиційні політичні сили постійно ведуть консультації, однак картина поки що не вимальовується. Навпаки — інтрига посилюється. Особливо з огляду на нову спробу парламенту внести зміни до Конституції.

Останні події в середовищі політичних партій, які входять до парламентсько-урядової коаліції, змусили багатьох аналітиків засумніватися в тому, що Віктор Янукович стане єдиним кандидатом від коаліції. І справа не тільки у невміло проведеній кампанії щодо формування позитивного іміджу прем’єра, а точніше — щодо його бурхливої молодості. Передусім багатьох здивувала різка критика уряду з боку Президента України Леоніда Кучми. Яскравий приклад — нарада з питань податку на додану вартість, яка відбулася минулого тижня. За її підсумками глава держави прийняв відставку головного податківця країни Юрія Кравченка. Перепало на горіхи й Першому віце-прем’єрові Миколі Азарову.

Впала в око і заміна керівника Вінницької облдержадміністрації. Місце «регіонала», тобто представника Партії регіонів, зайняв народний демократ Григорій Калетник, який, щоправда, останнім часом входив до складу парламентської фракції СДПУ(о). Дехто з оглядачів вважає, що таким чином прем’єру натякають не вельми поспішати з виборчою кампанією.

Отож не дивно, що після з’їздів кількох партій, які входять до парламентсько-урядової коаліції, так і не було названо прізвище єдиного кандидата на найвищу посаду в державі.

Водночас поява на чолі Аграрної партії, яка віднині називається ще й Народною, Голови Верховної Ради України Володимира Литвина змусила колег заговорити про ймовірну появу на виборчих перегонах «третьої сили». Однак, на наш погляд, такий далекоглядний прогноз сьогодні давати ранувато. Хоча чого не буває в нашому житті?

Натомість опозиційні сили, схоже, вже остаточно розбилися на пари і дуетом виконують свої пісні про єдиного кандидата.

Хоча й тут немає ясності. Так, скажімо, дехто з лідерів блоку «Наша Україна» категорично стверджував, що ніякої угоди про єдиного кандидата з Блоком Юлії Тимошенко ніхто не укладатиме. Однак цю заяву дезавуював сам лідер блоку «НУ» Віктор Ющенко. Та, попри все, у «Нашої України» можуть бути проблеми з Юлією Володимирівною. Особливо з огляду на кримінальну справу, порушену за спробу всунути хабаря служителю Феміди, який розглядав справу керівників корпорації Єдині енергетичні системи України. Саме тому дехто з аналітиків висловлює переконання: якщо блок і буде сформовано, то він діятиме неофіційно.

До речі, текст вищезгаданої угоди запропоновано було підписати Олександру Морозу («Дзеркало тижня», 12 червня 2004 р.). Навіть пообіцяли провести політичну реформу в обмін на підтримку на президентських перегонах кандидатури Віктора Ющенка. А ще — посаду Голови Верховної Ради України після перемоги на виборах і переформатування парламентської більшості.

Як стверджують колеги з тижневика, «за деякими даними <...>, Олександр Мороз висловив згоду приступити до серйозних розмов про єдиний фронт, але... якщо йому буде надана гарантія того, що після проведення реформи і перемоги Ющенка він займе пост... Прем’єр-міністра» («Дзеркало тижня», там же). Водночас і соціалісти, і комуністи продовжують обмінюватися поглядами на грядущі вибори. І не тільки. Після недавніх переговорів обидві партії дійшли висновку, що доки комуністи й соціалісти будуть дорікати одне одному, цим скористається або третя сила, або владний режим. Водночас, стверджують наші колеги, обидві партії дійшли висновку, що у виборах—2004 успіх може мати зовсім нейтральна людина, яку висуне лівий блок, але яка не буде соціалістичної чи комуністичної орієнтації. Однак і в цьому випадку поспішати не варто. Адже всім пам’ятний 1999 рік, коли обидві ліві партії і не домовилися ні про що, і не знайшли подібного кандидата. Як тут не згадати народну мудрість: хороша мисля приходить опісля.

Окрім того, головним «штабістом» у комуністів стала народний депутат Алла Александровська, яка замінила на цій посаді Першого заступника Голови Верховної Ради Адама Мартинюка. І аналітикам поки що залишається гадати, чому це сталося.

Таку думку висловлюють деякі опозиційно налаштовані народні обранці. Вони вважають, що влада проаналізувала уроки невдачі при внесенні змін до Основного Закону і відтепер помилок не допустить. Саме цим вони пояснюють і тиск на народних депутатів, які утворили групу «Центр». (Відреагував на тиск і Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Він звернувся до Президента з листом, у якому просить загнуздати деяких вельми заповзятих чиновників.)

Чергова спроба внести зміни до Конституції дасть змогу контролювати народних обранців, і таким чином удасться заблокувати спроби «розкласти яйця по різних кошиках». (Хоча багато хто сумнівається, що восени вдасться знайти 300 голосів, щоб утвердити конституційні зміни.)

Власне, ми й раніше звертали увагу на те, що цьогорічна президентська кампанія стане важким випробуванням не лише для політиків, але й для суспільства. І проблема не тільки у «чорному піарі». Буде задіяно весь адміністративний ресурс, у тому числі, не виключено, силові структури, зокрема працівників міліції, стверджують народні обранці, які належать до опозиційного табору. І для збору компромату на деяких кандидатів, і для тиску на підприємців, які захочуть фінансово посприяти невгодним владі кандидатам.

Готується до жорсткого протистояння і опозиція, що, зокрема, засвідчили події довкола виборів міського голови Мукачевого. Однак усім — насамперед політикам — треба пам’ятати, чим можуть обернутися спроби збурити суспільство.