Нещодавня бензинова криза в Україні ще раз підтвердила необхідність запуску нафтопроводу «Одеса—Броди» у прямому напрямку для диверсифікації поставок нафти в Україну. Мало того, навіть Росія вже готова підтримати наміри України запустити цей нафтопровід в аверсному режимі.
Усе готово
Реальна робота, проведена українцями з лютого 2004 року, коли уряд України вирішив використовувати нафтопровід для постачання каспійської нафти, переконала останніх скептиків.
Сьогодні країна має низку домовленостей про постачання понад 12 мільйонів тонн нафти щорічно. Свою нафту готові поставляти до Європи американська «Шеврон Тексако» (до 4,8 млн. на рік), а також «Сом Петрол» (3,6 млн.) і «Транс-Південь» (4 млн.), що працюють у Каспійському регіоні. Підписано міжурядові угоди про постачання нафти з Казахстаном і Азербайджаном. Навіть за мінімальних обсягів прокачування 7 млн. на рік трубопровід заробить 70 млн. доларів США прибутку, а в найближчі десять років чистий фінансовий результат становитиме 1 млрд. доларів.
Головний партнер України в проекті — Польща — завершує створення СП, котре добудовуватиме трубопровід до Плоцька, що дасть змогу одержати доступ на нові ринки збуту в Європі й у перспективі збільшити потужності нафтотранспортного коридору до 45 млн. тонн щорічно.
Не дивно, що Росія вирішила трохи змінити власну позицію. Якщо раніше лунали заяви типу: «ніякої каспійської нафти немає і не буде найближчими роками, і ваш нафтопровід так і стоятиме ніким не затребуваний», то сьогодні тон трішки інший. Кілька тижнів тому глава уряду РФ Михайло Фрадков доручив нафтовикам розробити пропозиції для використання трубопроводу «Одеса—Броди» у прямому напрямку... Одне з головних питань у порядку денному візиту до України міністра промислової політики й енергетики Російської Федерації Віктора Христенка — «Одеса—Броди»... Але знаменно те, що російський енергетичний чиновник має намір не домагатися вкотре реверсу трубопроводу, а обговорити участь РФ у проекті створення Євроазійського нафтотранспортного коридору для постачання каспійської нафти в Європу.
Мотивація зрозуміла: Росія не хоче залишитися за бортом такого великого проекту. Їй не вдалося домогтися реверсу нафтопроводу, який «поховав» би ЄАНТК, і сьогодні вона шукає можливість хоча б взяти участь у ньому.
Це питання планується також обговорити на переговорах українського прем’єра з російським колегою, що днями мають відбутися в Москві.
Кінець кризі
Україна не має наміру змінювати рішення про роботу нафтопроводу «Одеса—Броди». Це було б, щонайменше, нерозумно. Особливо після останніх подій на національному ринку нафтопродуктів, коли ціни за один тиждень роздулися більш як на 40 відсотків, а загальне зростання з початку року становило понад 50 відсотків.
Ні для кого не новина, що український ринок палива монополізовано російськими компаніями: їм належать чотири найбільших нафтопереробних заводи з шести в країні. Нафтовики пояснили здорожчання нафтопродуктів в Україні дуже просто: надто подорожчали нафта й оподаткування її поставок з Росії. Оскільки понад 90 відсотків нафти країна імпортує з сусідньої «братської» держави, вплинути на продавця Україна ніяк не може.
Інша справа, якби країна мала альтернативного постачальника нафти. В цьому плані створення ЄАНТК — майже панацея від криз на ринку палива. Відомо: де двоє продавців, завжди можна добитися помірнішої ціни, а оскільки до 95 відсотків вартості нафтопродуктів — це вартість нафти, то й паливо, відповідно, подешевшало б.
Запуск трубопроводу — пріоритетне завдання для українського уряду, що поступово відходить від «пожежних» методів розв’язання економічних проблем і створює систему запобігання криз. Принаймні, намагається створити. ЄАНТК, звичайно, одна з цих систем. Мало того, його реалізація дасть змогу диверсифікувати постачання енергоносіїв не лише до України, а й до Європи, що автоматично залучить нашу державу до системи енергетичної безпеки європейських держав.
Справа за малим
Найголовніше сьогодні — безпосередньо розпочати запуск проекту. Єдина стримуюча причина — дотепер незавершений експеримент із прокачування різних сортів нафти («легкої» і суміші «Юралс») трубопроводом «Дружба». Експеримент проводять, щоб визначити технічну можливість транспортування різної нафти з використанням трубопроводу «Одеса—Броди».
Гальмує процес словацька компанія «Транспетрол», котру контролює російський «Юкос». Ще у квітні Україна, Чехія і Словаччина узгодили всі умови експерименту, але словацька сторона дотепер не виконала взятих на себе зобов’язань, вимагаючи залучення російської «Транс нафти».
Сподіваємося, що блокування експерименту буде знято після україно-російських переговорів. Хоча можна вирішити це питання й інакше. Контрольний пакет «Транспетролу» належить уряду Словаччини, котра, як відомо, з 1 травня поточного року стала членом Європейського союзу, що активно підтримує ЄАНТК. Напевно, буде не дуже добре, якщо новобранець ЄС почне перешкоджати посиленню енергетичної безпеки розширеної Європи?..
Український віце-прем’єр з питань паливно-енергетичного комплексу Андрій Клюєв уже надіслав відповідний лист енергетичному віце-президенту Європейської комісії Лойоле де Паласіо, в якому попросив посприяти реалізації експерименту, вплинувши на словацький уряд. У цьому само листі він підкреслив, що Україна не планує змінювати прийняте в лютому рішення про використання нафтопроводу для поставок каспійської нафти.
Довідково:
Україна планує на базі нафтопроводу «Одеса—Броди», добудувавши його до Плоцька, створити Євразійський нафтотранспортний коридор для поставок каспійської нафти в Європу, яким планується щороку поставляти до 45 млн. тонн нафти.
За оцінками експертів, добудова нафтопроводу «Одеса—Броди» до Плоцька довжиною 500 км триватиме майже три роки і коштуватиме від 350 до 500 млн. євро.
Україна і Польща в січні 2004 року підписали дві угоди, зокрема міжурядову, котрі мають стимулювати створення ЄАНТК.
Створення ЄАНТК підтримують США, Європейський союз, Польща і ряд країн Прикаспійського регіону.
