Між першою та другою перерва невелика

Не знаю, чи підраховував хто в нашій країні кількість проведених протягом року виставок на душу населення, але, гадаю, ми за цим показником якщо і не попереду планети всієї, то вже точно задніх не пасемо. Взяти хоча б традиційні щорічні «Агро», які проходять під Києвом. Відбуваються вони з розмахом, на десятках гектарів: з музикою, народними забавами, з показовими виступами на демонстраційних полях сільгосптехніки, з виїздом чиновницьких кортежів на місце події. Не обходиться без широкої участі всіх регіонів, котрі з високих столичних кабінетів скликаються за принципом сицилійської мафії: «Ви, звичайно, можете не виставлятися, але в нас довгі руки...» Вщент розбийся, а досягнення представ! Загалом, як мовиться, чому б і не гульнути в державному масштабі за народні, передбачені у держбюджеті спеціально під «Агро», мільйони гривень.

З цього приводу на сторінках газет і журналів неодноразово звучали риторичні запитання: скажіть, яка ще з європейських держав (у багатьох, погодьтеся, економічний потенціал вищий від нашого) дозволить собі проведення більше, ніж однієї широкомасштабної сільгоспвиставки протягом року? В Німеччині — «Зелений тиждень», у Польщі — «ПолАгро»... У нас і «Агро», і «Агріхорт», і «Фермер», і «Київська осінь». А нинішнього року наша розвинена в сільськогосподарському плані держава і поготів переплюнула країни «загниваючого» капіталізму, розширивши аграрно-виставочний діапазон.

Треба ж було так статися, що в Мінагрополітики, яке є генеральним організатором виставки на традиційному місці її проведення — в селі Чубинському Київської області, чогось не поділивши з корпорацією «Украгропромбіржа», вирішили усунути її від організаторства, аргументуючи такий крок незадовільною роботою. «Украгропромбіржа» здавати «Агро» відмовилася — адже туди, мовляв, у натурі вбухано чимало сил і коштів. Більше того, у корпорації без дозволу згори вирішили відкрити експозицію власними силами. У відповідь у МінАП спрацювали за принципом «тоді відключимо газ»: експозицію було оголошено незаконною, а перед її початком навіть звучали погрози — перерити під’їзди й оточити виставкові площі «силами ЗМОП». Потім на кордоні чомусь завернули німців, яким спочатку було обіцяно в Україні розкішне сільськогосподарське свято і які поспішали на нього з Німеччини з експонатами. Треба було бачити розгублені обличчя поляків, котрі готувалися до виставки цілий рік, забронювали квитки й місця в готелі, коли їх у нашому міністерстві поінформували про те, що першого червня в Чубинському виставка відміняється, а пройде дещо пізніше —двадцять четвертого — в Києві, у Національному експоцентрі. Потрапили під прес і самі посадові особи «Украгропромбіржі»: проти них було заведено кримінальну справу.

Тепер у нашій батьківщині дві виставки. І якщо минула була «Агро-2004», то наступну, за логікою, можна вважати «Агро-2004»-2. Тим часом, поки в столиці навперейми демонструють досягнення і з’ясовують, яка все-таки «Агро» аграрніша, ситуація на ланах залишається критичною: чим збиратимемо врожай — незрозуміло. Вже підраховано, що жнива через різкий стрибок цін на пальне виллються вітчизняним сільгоспвиробникам у додаткові 2 мільярди гривень. Але про таку «дрібницю» під час агрошоу говорити не прийнято. А дорожезне пальне в регіонах доведеться шукати не тільки для того, щоб залити в баки комбайнів, але й щоб спорядити делегації до столиці, на «Агро»... Зате народилося додаткове сільськогосподарське свято життя. Гуляємо!..