Поняття «штучний інтелект» викликає не менше суперечок, аніж словосполучення «вічний двигун». На думку одразу спадають чудовиська із романів знаменитих фантастів. Однак можливість створення штучного інтелекту поки що не суперечить жодним законам природи і філософії, переконаний ректор Донецького державного інституту штучного інтелекту доктор технічних наук, доктор богослов’я Анатолій Шевченко.
Водночас проблема машин нового покоління давно перестала бути технічною. Мій співрозмовник навів такий приклад: людина, яка вміє їздити на велосипеді, робить це, не замислюючись над кожним рухом. І якщо велосипедист докладно розпише всю послідовність дій, новачок, який ніколи не крутив педалі, навряд чи зможе втриматися в сідлі, озброївшися теорією. Існує безліч речей, які не можна вкласти у формулу, алгоритм. Вихід — зробити робота, здатного розпізнавати образи і вчитися на живих прикладах. Таке завдання і вирішує нині інститут.
Одна із удалих розробок — самопрограмовані роботи з елементами штучного інтелекту, здатні працювати в екстремальних умовах. Наприклад, для пошуку протипіхотних мін — їх у світі налічується три мільйони штук. Наявні аналоги (приміром, американські) поступаються донецьким машинам, тому що мають дистанційне керування, а отже, потребують присутності людини. Тоді як народжений у лабораторіях інституту «Інтелект-12» може працювати автономно протягом десяти годин — до цілковитого розрядження батарей.
— Якою мірою складними для робота є звичайні побутові дрібниці, уявити неважко, — каже Анатолій Шевченко. — Приміром, машина отримала завдання поїхати на склад на таку-то вулицю і привезти партію продукції. Робот розраховує шлях за картою. Але не може передбачити, що на сусідній вулиці розрили асфальт. Або на перехресті від’єднали світлофор. Або якийсь водій вирішив проїхати на «червоний». Завдання, які людині доводиться виконувати десятки разів на день, для машини виявляються нездоланними.
Донецький інститут штучного інтелекту створювався як засекречене спеціальне конструкторське бюро «Інтелект» під «дахом» КДБ. Основним завданням бюро було вивчення людського мозку з метою створення певних приладів на грунті цих знань. Такі дослідження були дуже популярні у світі років двадцять тому, і Радянський Союз не був винятком. На зорі незалежності України інститут отримав можливість «відкритися». А за кілька років став першим науково-дослідним інститутом, на базі якого створено вищий навчальний заклад.
— Головний предмет дослідження у нас залишився той самий — мозок людини, — додає ректор інституту. — Але тепер ми вивчаємо, як захиститися від різного роду впливу на свідомість. А це — не рідкість, зокрема ми цікавилися діяльністю «Білого братства» і дійшли висновку, що там був потужний вплив, у тому числі електромагнітний. У нас кожен студент складає присягу і бере зобов’язання не використовувати на шкоду людині ті знання, які здобуде. З огляду на ці принципи кілька років тому ми відкрили новий факультет релігієзнавства. Знання, які містяться у вічних книгах — Біблії, Корані, Торі, стають поштовхом для нових наукових відкриттів.
Прикладним напрямом діяльності інституту є створення електронних підручників і енциклопедій на лазерних дисках. Першу партію було виготовлено сім років тому і продано за кордоном. Останнім часом зацікавленість до таких підручників виявило Міністерство освіти, торік замовивши одразу три диски. Їх вручають школам разом із комп’ютерними класами. Електронні «книжки» навчають математики та іноземних мов, біології і фізики тощо. На запитання, чи не заважають виробникові унікальних дисків пірати, Анатолій Шевченко посміхається: «Аж ніяк. Адже вони повністю копіюють наші логотип і реквізити. А це — додаткова реклама».