Основа економіки держави

Вона бере свій початок з промислової експлуатації Дашавського родовища газу — саме у 1924 році по чотирнадцятикілометровому газопроводу почав надходити дашавський газ до міста Стрий, що на Львівщині. Невдовзі цей газопровід було продовжено до Дрогобича, Стебника, Миколаєва, Львова... Нині вже вся Україна, як святкова вишивана сорочка, змережена магістральними і місцевими газопроводами. Тому без жодного перебільшення можна стверджувати, що видобуток та транспортування природного газу стали візитною карткою України. Адже протягом останніх років галузь демонструє помітні успіхи, а динаміка її розвитку випереджає інші сегменти економіки.

Швидкий розвиток нафтогазового комплексу України останніми роками закріпив за ним статус основи економіки держави, адже в нафтогазовому секторі економіки створюється близько 15 відсотків валового внутрішнього продукту України, формується п’ята частина надходжень державного бюджету країни. І галузь не зупиняється у своєму розвитку.

Успішним для українських газовидобувників був 2003 рік. Найбільша вітчизняна газовидобувна компанія «Укргазвидобування», яка в складі структури НАК «Нафтогаз України», завдяки відкриттю нових українських родовищ, капітальному ремонту «старого» фонду свердловин і введенню в експлуатацію нових збільшила обсяги видобутку природного газу до 14 млрд. кубометрів. За чотири попередні роки ДК «Укргазвидобування» відкрила 15 нових родовищ, в експлуатацію щорічно вводять 65—85 свердловин. Реалізуючи комплексну програму збільшення вітчизняного газовидобутку, ДК «Укргазвидобування» планує протягом найближчих років довести частку вітчизняного природного газу у структурі споживання від нинішніх 20 до 40—45 відсотків. В умовах зростання цін на пальне особливе значення має переробка газового конденсату, яку здійснює Шебелинський ГПЗ. Його потужності завантажені практично на 100 відсотків, завод використовує винятково українську сировину і виробляє високооктановий бензин —

А-92, А-95 і А-98. Сьогодні здійснюють модернізацію підприємства з виведенням його на виробничу потужність 1 млн. тонн на рік.

Україна є одним із найбільших транзитерів природного газу в світі. Цьому сприяє вигідне географічне розташування держави, розвинена система газопроводів, які отримують і транспортують енергоресурси зі Сходу на Захід. Розроблені НАК «Нафтогаз України» програми модернізації виробничих ресурсів спрямовані на зростання показників ефективності та прибутковості компаній, які входять до складу НАК, і створюють єдиний нафтогазовий комплекс України.

Газотранспортна система України об’єднує 37,2 тисячі кілометрів магістральних газопроводів (зокрема, 14 тисяч кілометрів діаметром 1020—1400 мм), 72 компресорні станції загальною потужністю 5380 МВт, 13 підземних газосховищ з активним обсягом газу понад 34,5 млрд. кубометрів, 1392 газорозподільні станції, газовимірювальні станції. Пропускна спроможність системи на вході становить 290 млрд. кубометрів газу на рік, на виході — 175 млрд. кубометрів. Максимальний можливий відбір за повного завантаження сховищ — 240 млн. кубометрів газу на добу. З’єднані у систему мережею газопроводів підземні сховища забезпечують високу надійність функціонування всієї газотранспортної системи України і гарантують безперебійні поставки газу внутрішнім споживачам, а також транзит газу до Європи. Саме тому досить навести приклади, коли вітчизняна газова промисловість була б неспроможна виконати свої міжнародні та внутрішні зобов’язання.

Україна залишається головним транзитером російського газу до європейських країн, забезпечуючи 85 відсотків обсягу транзиту. «Нафтогаз України» уклав довготривалі угоди з «Газпромом» про гарантований транзит російського газу в обсязі 110 млрд. кубометрів на рік і про використання українських газосховищ до 2013 року. Угода з «Газпромом» гарантує стабільне завантаження газотранспортної системи України.

Саме тому попри розвиток альтернативних маршрутів транспортування російського газу Україна залишається головним газовим транзитним коридором для Росії. До того ж «Нафтогаз України» вже сьогодні готовий забезпечити збільшення транзитних поставок газу до країн Центральної та Західної Європи на 30—35 млрд. кубометрів.

Створення «Міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи України» стало логічним продовженням розвитку транзитного бізнесу НАК «Нафтогаз України». Цей проект націлений на отримання додаткових прибутків у процесі експлуатації української газотранспортної системи за рахунок залучення ресурсів країн-експортерів і країн-імпортерів природного газу. Активне залучення до газотранспортної системи додаткових обсягів газу допоможе активізувати модернізацію і розвиток системи з урахуванням потреб і постачальників, і експортерів палива, підвищить міжнародний статус української газотранспортної системи.

2004 року розпочався інвестиційний етап діяльності «Міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи України». Україна і Росія визначили ділянку Богородчани—Ужгород першою чергою будівництва магістрального газопроводу «Новопсков—Ужгород». Це дасть можливість уже найближчим часом збільшити пропускну спроможність газотранспортної системи України в західному напрямку на 8 млрд. кубометрів газу на рік.

Газифікація населених пунктів всередині країни є складовою частиною реалізації соціальної політики держави. Лише протягом 2003 року «Нафтогаз України» побудував і ввів в експлуатацію низку газопроводів: до селища Янтарне в Автономній Республіці Крим; від Юліївського родовища до Харкова; газопровід «Леніне—Щолкіне»; до міста Турка Львівської області, декілька інших об’єктів газопостачання і газифікації. Нині триває будівництво газопроводів до Судака і Білгорода-Дністровського, інших населених пунктів країни.

Із часу створення у 2000 році дочірня компанія «Газ України» успішно працює у сфері постачання природного газу населенню, бюджетним організаціям і промисловим підприємствам. Компанія завдяки реформуванню галузі значно поліпшила рівень розрахунків за спожитий природний газ. Сьогодні найбільша увага ДК «Газ України» зосереджена на формуванні чіткої, дієвої і взаємовідповідальної схеми «природний газ — кошти —споживачі».

Систематичність і структурованість стали головними пріоритетами в роботі ДК «Газ України». А ключовий принцип діяльності компанії гласить: за спожитий газ, як і за будь-який інший товар, треба сплачувати вчасно і повністю.

У 2002 році ДК «Газ України» відмовилася від практики реалізації газу через дилерські і посередницькі структури, оздоровивши у такий спосіб ринок поставок газу промисловим підприємствам. Завдяки цьому стабілізувалася цінова ситуація на ринку, зросли обсяги прямих продажів «Газу України» промисловості, а розрахунки почали здійснювати на грошовій основі.

Соціальна функція ДК «Газ України» компанії полягає в тому, що вона продає природний газ для теплокомуненерго за ціною, нижчою від закупівельної. До того ж протягом 2000—2004 років регульовані граничні ціни на природний газ для населення і бюджетних установ не змінювалися.

Нова віха реформи газового ринку ознаменувалася створенням дочірнього підприємства «Газ—Тепло», яке працює над упорядкуванням стосунків з теплокомуненерго. Спільне управління здійснюють тільки після погодження з керівниками місцевих обласних адміністрацій. У різних регіонах України у підпорядкування ДП «Газ—Тепло» перейшло понад 50 підприємств теплокомуненерго.

Особливу увагу внутрішньому ринку «Нафтогаз» приділяє ще й тому, що Україна щорічно споживає близько 70 млрд. кубометрів газу і посідає за цим показником шосте місце в світі.

Сьогодні НАК «Нафтогаз України» відіграє провідну роль на одному з найбільших світових ринків газу, що є запорукою його фінансової стабільності та джерелом майбутніх інвестицій. Тому стратегічна мета «Нафтогазу України» — створення могутнього національного енергетичного сектору, який, використовуючи виробничі можливості і сучасний підхід до розвитку бізнесу, зможе на рівних конкурувати на міжнародних ринках. Бо до заслуженої слави — газова промисловість України є однією із найстаріших на континенті — потрібно додавати нову.

На знімку: пам’ятний знак на Дашавському газовому родовищі.