Учені та спеціалісти Українського державного хіміко-технологічного університету (УДХТУ) (Дніпропетровськ), Національного технічного університету (КПІ), фізико-технічного інституту при Дніпропетровському нацуніверситеті, науково-виробничої фірми «СВК» (Дніпропетровськ), ВАТ «Новомосковський трубний завод» та казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (Запоріжжя) розробили і впровадили низку нових технологій рекуперації багатотоннажних твердих відходів підприємств хіміко-металургійного комплексу. За ними виготовляється гостродефіцитна хімічна продукція.
Комплекс досліджень та розробок науковців і практиків представлено у відповідній роботі, яку висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки за 2004 рік. Цінна хімічна продукція, про яку йдеться, донедавна постачалася з Росії, Казахстану, Китаю та інших країн.
Вражаючий факт: обсяг лише промислових відходів в Україні перевищує, за найскромнішими оцінками, 20 млрд. тонн. Що з ними робили досі? Переважно закопували і спалювали, погіршуючи і без того неблагополучну екологічну ситуацію. Вчені помізкували і дійшли висновку, що більша частина тих відходів може бути використана насамперед самими виробниками відходів. Як сировинне джерело для випуску додаткової продукції. Завдяки науковцям за це взялися не хто-небудь, а основні забруднювачі навколишнього середовища.
У вищезгаданій праці (її назва: «Вирішення екологічних та економічних проблем підприємств хіміко-металургійного комплексу України шляхом реалізації концепції індустріального симбіозу») і розповідається, як організувати випуск гостродефіцитної продукції. А саме: складних міндобрив, солей цинку та фосфатуючих концентратів, компонентів для виготовлення лужних електролітів.
Науково-виробничі комплекси створено на базі промислового підприємства НВФ «СВК» (переробка цинковмісних промислових відходів) та «НВК «Іскра» (переробка особливо небезпечних ціановмісних відходів).
Споживачі продукції солей цинку — потужні металургійні, трубні та підприємства металовиробів.
Авторським колективом на базі промислових відходів згару цинку розроблено і технологію твердих сольових складів для виготовлення флюсів гарячого цинкування металовиробів, які пройшли успішні дослідно-виробничі випробування. Порівняно з кращими закордонними аналогами, створені в НВФ технології переробки цинковмісних відходів мають істотні переваги.
Особливої уваги заслуговує створений на базі КП «НВК «Іскра» науково-виробничий комплекс з переробки ціановмісних відходів. Вони небезпечні не тільки для флори і фауни України, а й для здоров’я та життя людини.
Учені і спеціалісти розробили та впровадили нові технології переробки ціановмісних відходів з виготовленням розчинів для виробництва комплексних електролітів міднення та сріблення.
Споживачі продукції — практично всі машинобудівні та електромашинобудівні підприємства України. Широке її застосування дозволило тільки КП «НПК «Іскра» в умовах жорсткої конкуренції вийти на зовнішній ринок та укласти контракти з Індією, Ефіопією, Еквадором, Росією і Канадою на десятки мільйонів доларів.
Практичний інтерес у спеціалістів викликає розробка та впровадження авторським колективом технології переробки багатотоннажних твердих відходів апатитового фосфогіпсу на мінеральне добриво амопреципітат.
— Безумовно, авторський колектив не вирішив одночасно проблеми утилізації всіх промислових відходів галузі, — каже директор НВФ «СВК» Станіслав Панасенко. — Це завдання фахівців не одного десятиліття. Однак  нові технології дають змогу успішно знімати гострі екологічні питання, отримувати значний економічний ефект тощо. Новизна технологічних рішень, розроблених авторами, підтверджена 21 патентом України та авторськими свідоцтвами СРСР.