Це пролунало в усіх без винятку виступах учасників парламентських слухань «Становище жінок в Україні: реалії і перспективи». І хоча сесійна зала, заповнена, за словами Першого заступника Голови Верховної Ради Адама Мартинюка, найкращими жінками у світі, створювала особливий настрій, гострота проблем від цього не спадала.
Навівши приклади певного поступу у гендерній політиці держави, де Конституція гарантує жінкам рівні з чоловіками можливості в громадсько-політичному житті, культурній діяльності, здобутті освіти, професійній підготовці, праці та винагороді за неї, міністр у справах сім’ї, дітей та молоді Валентина Довженко наголосила, що «невидима стіна» продовжує стояти на шляху жінок у політиці, бізнесі, на державній службі. Внаслідок цього українські жінки не можуть сповна проявити себе. Це при тому, що жінки в Україні становлять не тільки загальну більшість, а й більшість серед людей з вищою освітою.
Обмежуючи самореалізацію жінок, запевняли учасники слухань, суспільство прирікає себе на відставання з усіх напрямів розвитку.
Народний депутат Оксана Білозір навела яскраві приклади. З 86 найвищих державних посад тільки дві обіймають жінки, а з 502 вакансій керівників місцевої виконавчої влади жінкам віддано 17. Їх практично витіснено з політичного життя країни, переконана народний депутат.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова повідомила, що серед безробітних 80 відсотків становлять жінки, а середня зарплата по країні, яку одержують трудівниці, на 30 відсотків нижча від середньої зарплати чоловіків. Особливо турбує доля молодих сімей, які живуть у гуртожитках і мають примарні сподівання на одержання житла. Таких людей півтора мільйона.
Ніна Карпачова зауважила, що нині тривають дискусії, щоб на наступних виборах до парламенту 30 відсотків у партійних списках віддати жінкам, але вона переконана: доки кожне друге місце в цих списках не буде відведено жінкам, доти не бути Україні щасливою.
«Буваючи за кордоном, — сказав лідер фракції соціалістів Олександр Мороз, — щоразу бачу українських жінок-заробітчанок. І мені стає соромно за державу і за себе». Чому за доброго президента, міністрів, красивих указів не чути материнського і дитячого сміху в українських селах?
Народний депутат Лілія Григорович назвала цифру: за кордоном на заробітках працює близько семи мільйонів українців, серед них п’ять мільйонів жінок. Тільки за останній період з Луганської області, сказав народний депутат Василь Надрага, виїхало понад тисячу жінок.
Колишній Голова Президії Верховної Ради УРСР, а нині один з лідерів жіночого руху в Україні Валентина Шевченко пред’явила претензії законодавцям, які гендерну політику в державі більше декларують, аніж підтримують її реальним законотворенням. Це засвідчує навіть той факт, що в парламентських слуханнях узяли участь лічені парламентарії. «Що ми скажемо своїм організаціям, коли повернемося з цих слухань?» — запитала Валентина Шевченко.
Марне витрачати слова без конкретних економічних заходів на підтримку жінок і передусім матерів, вважає народний депутат Сергій Правденко. Як молодий дідусь, він на власному прикладі переконався у тій мізерії, яку виділяє держава молодим матерям. Щоб належно доглядати дитину, вважає народний депутат, батькам треба мати щомісячний бюджет мінімум у три тисячі гривень. Чи багато в нас таких молодих сімей?
Учасники слухань внесли чимало пропозицій. Зокрема, народний депутат Валентин Зубов закликав прискорити прийняття закону «Про рівні права чоловіків і жінок». Пролунали пропозиції про створення дорадчої ради з гендерних питань при Президентові, про те, щоб відзначати День матері як офіційне державне свято та багато інших.
Результати парламентських слухань будуть опрацьовані профільним комітетом ВР, вироблено рекомендації, які народні депутати обговорять на пленарному засіданні і приймуть відповідну постанову.