Такою була провідна думка під час проведення «круглого столу» «Організація роботи Верховної Ради України: досвід і проблеми». В його роботі взяли участь Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, голова регламентного комітету ВР Валентин Матвєєв (ліворуч), керівник апарату Верховної Ради Валентин Зайчук (праворуч).
Законотворча діяльність, наголосив у своєму виступі Адам Мартинюк, щорік зростає небаченими темпами. І навів такі приклади. Якщо у Верховній Раді другого скликання було розглянуто 4,6 тисячі законопроектів, то вже в третьому скликанні їх було 7,8 тисячі, а лише за поточний період четвертої сесії надійшло понад шість тисяч законопроектів.
А. Мартинюк звернув увагу на такий не зовсім позитивний факт: більшість авторів законопроектів — народні депутати. Наприклад, із шести тисяч цьогорічних законопроектів — 84 відсотки ініціювали народні депутати, 13 відсотків — Кабінет Міністрів, 2,8 — Президент і 0,2 — Національний банк. Хоча основним замовником законотворення мав би бути Кабінет Міністрів, як це практикується в інших країнах. Оскільки Кабінет Міністрів як виконавчий орган найбільше відчуває, які закони йому потрібні для реалізації його власної програми. Тим часом серед депутатських законопроектів, зауважив Адам Мартинюк, є дуже багато таких, що переслідують лобістські інтереси, бізнес, і стосуються переважно змін до законів про оподаткування, до держбюджету та до різних пільг.
Якщо відбудеться політична реформа, над якою нині працюють народні депутати, то таке становище має змінитися, переконаний Перший заступник Голови ВР. Бо відповідальність нестимуть порівну і парламент, і уряд.
Ще одна проблема, на якій загострив увагу доповідач, — Регламент роботи Верховної Ради. Це питання, за словами Адама Мартинюка, навіть дещо загальмувало роботу над узгодженим документом про зміни до Конституції. У головному документі країни зазначено, що Регламент ВР приймається законом України. І тут проблема: якщо реальне життя вимагатиме внести до Регламенту будь-які необхідні зміни, доведеться мати справу із законом, а це дуже довга процедура, яка до того ж вимагає при прийнятті підпису Президента. З другого боку, якщо Регламент вважати внутрішнім документом, тоді виникне спокуса у тієї чи іншої політичної сили вносити зміни за своїм бажанням. Дискусія за «круглим столом» має внести ясність і в цю проблему.
За словами наступного доповідача, голови регламентного комітету ВР Валентина Матвєєва, проект закону про Регламент Верховної Ради неодноразово розглядався на сесії парламенту, але через різні позиції політичних партій не набрав чинності. Голова профільного комітету загострив дискусію навколо якості та професійності законопроектів, які надходять на розгляд. Зокрема, він звернув увагу на те, що створена урядово-парламентська коаліція посилила явище лобіювання у парламенті законотворчих процесів. Наприклад, лише до закону про податок на додану вартість уже внесено понад сто змін.
Непокоїть доповідача і практика проведення засідань комітетів ВР. Народні депутати можуть висловити своє ставлення до обговорюваних законопроектів письмово, якщо їхня відсутність обгрунтована. Адже за Конституцією парламентарій має голосувати особисто і на сесії, і на засіданні комітету. Тим часом широко практикується передавання голосу на засіданні комітету без поважних причин. А в окремих випадках збираються підписи народних депутатів з того чи іншого питання, тоді як під час розгляду на засіданнях їх не було. Вимагає, за словами Валентина Матвєєва, «революційних кроків» і практика проведення парламентських слухань та днів уряду, коли такі важливі заходи плануються двічі, а то й більше разів на місяць. Для цього залучається багато людей та фахівців, а в сесійному залі геть мало народних депутатів.
Парламентські слухання, на переконання Валентина Матвєєва, потрібно планувати раз або двічі на весь період чергової сесії із найгостріших і найболючіших питань. Натомість треба ефективно проводити комітетські слухання. Необхідно, наголосив голова профільного комітету, впорядкувати діяльність слідчих і спеціальних комісій, яких створено більш як 30 і які не звітують перед Верховною Радою, а декотрі не подають навіть інформації про свою роботу.
Стосовно вирішення питання про депутатів-сумісників, то доповідач повідомив, що регламентний комітет вніс Голові Верховної Ради пропозиції про подання до Апеляційного суду на кожного депутата-сумісника та вирішення цього питання у судовому порядку.
Керівник апарату Верховної Ради України Валентин Зайчук, продовжуючи дискусію про якість законопроектів, що їх подають, сказав: тільки на стадії реєстрації нині повернуто 194 законопроекти. Одночасно він запевнив, що апарат Верховної Ради, де, до речі, працюють дев’ять докторів наук, 32 кандидати наук, — здатний забезпечити чітку організаційну роботу парламенту. Він також повідомив, що завершено будівництво нового корпусу по вулиці Садовій, придбано 600 комп’ютерів, оновлено парк автомобілів.
Відрадно те, наголосив Валентин Зайчук, що роботою Верховної Ради охоче цікавиться громадськість. Торік парламент відвідало 3,5 тисячі громадян України, а цього року вже понад дві тисячі.
Учасники засідання «круглого столу» рекомендували здійснити низку організаційних заходів.
«Круглий стіл» організовано Комітетом з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради спільно з Програмою сприяння парламенту України та Програмою Врядування ПРООН. У його роботі взяли участь Ержебет Кісс, керівник департаменту забезпечення зв’язків з парламентом державного аудиторського офісу Угорської Республіки, і Фред Бредлі, директор Програми сприяння парламенту України.
