Певно, індіанці зі своєю «люлькою миру» були першими, хто стояв у витоків тютюнового виробництва. Моя бабуся не збиралася вести делікатних переговорів, але тютюн, для годиться, вирощувала на городі. «Для годиться», бо домашні чоловіки неохоче користувалися бабиною городиною — курили фабричні.
Про Прилуцьку тютюнову фабрику, що з 1993 року стала компанією «Brіtіsh Amerіcan Tobacco Україна», можна розповісти чимало. Тут дбають про якість продукції, аби задовольнити смаки найвибагливіших споживачів, оновлюють підприємство, працюють на перспективу, щоб гнучко реагувати на потреби ринку. Проте за успіхом виробники тютюну не можуть приховати свою стурбованість. Причина їхнього занепокоєння — мінливе бізнес-середовище.
Виробництво тютюнової продукції — специфічна галузь, пов’язана з ризиком для здоров’я. У компанії «Brіtіsh Amerіcan Tobacco Україна» цілком згодні, що така сфера потребує державного регулювання. Проте, за словами генерального директора компанії Джона Річардсона, виробники хочуть бути учасниками цього регулювального процесу, на різних рівнях працювати з державними органами влади, щоб бізнес був вигідний і для держави, і для підприємств. Взаємна вигода — один із принципів роботи компанії. От хоча б специфічна ставка акцизного збору, що донедавна діяла в Україні: за виробництво масових марок сигарет виробник сплачував більші податки, ніж за дорогі. «Brіtіsh Amerіcan Tobacco Україна» разом з іншими учасниками ринку запропонувала європейську, змішану, систему акцизного збору. Законодавці та уряд підтримали цю ініціативу. І всупереч песимістичним прогнозам деяких експертів надходження до бюджету за перший квартал нинішнього року збільшилися на 73 відсотки.
Діяльність підприємств тютюнової галузі в Україні регулюється низкою документів, зокрема Законом «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» і Законом «Про рекламу». Ці норми встановлюють досить жорсткі обмеження: ліцензування, спеціальне маркування, заборона продажу продукції молоді до 18 років. Крім того, компанія «Brіtіsh Amerіcan Tobacco Україна» працює за міжнародними маркетинговими стандартами — між виробниками тютюну укладено угоду, суть якої: куріння — це свідомий вибір дорослої людини, тому маркетингова політика не може бути спрямована на підлітків.
І ось до усіх специфічних правил, яких відповідально дотримується «Brіtіsh Amerіcan Tobacco Україна», неспокою виробникам тютюну додав новий законопроект «Про охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів», що відсотків на 90 дублює чинні законодавчі норми. Політика компанії не суперечить тим завданням, які покликаний виконувати законопроект. Проте його суть, стверджують «тютюнники», руйнує створену систему державного регулювання. Складається враження, що розпочинається боротьба не із шкідливою звичкою, а з виробниками. Скажімо, проектом закону передбачено істотні зміни упаковки, торгівлю тютюновими виробами тільки у спеціалізованих місцях, облаштування у кафе, барах, ресторанах половини місць для курців тощо. Багато що з цього певною мірою виправдано. Та оскільки закон у разі прийняття набирає чинності з дня опублікування, без будь-яких відстрочок і часу на роздуми, тютюновий бізнес зазнає невиправданих збитків. А контрабандна продукція, яка нині практично не надходить в Україну, матиме всі шанси прорватися на наші ринки.
Сьогодні Прилуцька фабрика — одне з найпотужніших підприємств тютюнової промисловості. Її історія почалася у 1889 році, коли в селі Бродки Прилуцького повіту було створено тютюново-махоркову фабрику купців Рабиновича і Фраткіна. Більш як за сто років було усякого. Фахівці навіть ходили по школах й агітували випускників приходити на роботу — це за гірших часів. Нині для 60 тисяч прилучан фабрика не тільки гордість за те, що продукція підприємства знана по всій країні. Це й стабільний заробіток. Найнижча зарплата на підприємстві — 1000 гривень. Крім того, що роботою забезпечено 900 працівників, на кожного працюючого в галузі припадає до 10 робочих місць у суміжних сферах. А податки, сплачені торік у бюджети різних рівнів, становлять 533 мільйони гривень. Сума — один відсоток від державного бюджету! Колеги під час екскурсії по фабриці навіть пожартували: варто побудувати ще 99 таких фабрик, і державна казна буде забезпечена.
Перше, що відчуваєш, переступаючи поріг тютюнового цеху, це різкий пряний запах. Тут починається виробництво сигарет. Тютюн надходить на фабрику з Туреччини, Греції, Філіппін, Індії, України, інших держав, проходить відповідну обробку — соусується, зволожується, сушиться, ароматизується, змішується. Готова суміш складається з 6—11 сортів тютюну. На восьми лініях фабрики за одну хвилину виготовляють 10 тисяч штук сигарет. Увесь процес — справа автоматичних помічників. До речі, нове сучасне обладнання в сигаретному цеху встановлено кілька років тому. Віднедавна працює і нова лабораторія якості. За словами керівника відділу технічного контролю Світлани Іванової, тут перевіряють хімічний склад, зовнішній вигляд, вагу, об’єм сигарети, вологість тютюну і ще багато чого. Варто сказати, що підприємство працює за найвищими міжнародними стандартами. Випробувальна лабораторія компанії пройшла акредитацію в системі УкрСЕПРО й одна з небагатьох Україні, де комплексно досліджують сировину та готову продукцію. А сама «Brіtіsh Amerіcan Tobacco Україна» успішно пройшла перевірку за системою якості ІSO 9001:2000. Треба додати, що за дотриманням високих стандартів стежить не тільки лабораторія — кожен працівник може зупинити процес, якщо виявить невідповідність нормам.
«Brіtіsh Amerіcan Tobacco Україна» відстоює право споживачів на достатню інформацію про свою продукцію, можливість ефективно вести бізнес та право на діалог з усіма зацікавленими колами з питань, що стосуються тютюнової галузі. Адже компанія будує корпоративну політику на засадах відкритості й відповідальності. Здобутки підприємства підтверджують, що ці пріоритети правильні.
