Столиця України приймала четвертий етап чемпіонату Європи з мотокросу у класі мотоциклів з об’ємом двигуна 250 кубічних сантиметрів
Починаємо опановувати епітет «європейський рівень». І це приємно, надто коли йдеться не тільки про дорогі шоу на концертних майданчиках. Траса спортцентру «Пирогів» під Києвом цими вихідними чула багато компліментів і оплесків. Акомпанементом був гучний рев мотоциклів.
Та про все по черзі. Власне, те, що ми побачили і де мали змагатися спортсмени, я не наважилася б назвати трасою для їзди. Про те, що тут буде міжнародний чемпіонат, свідчило безліч іноземних прапорів на флагштоках і ретельно розмічена сіткою мальовнича місцевість столичного передмістя. 8 трамплінів та 18 поворотів різного радіусу і складності на майже двокілометровому технічному колі траси. Пілоти зізналися, що кваліфікаційні заїзди пройти було складно, а траса — найкрутіша з усіх донині бачених. Перший плюс!
Але для глядачів кращої траси годі й бажати. З усіх пагорбів зручно спостерігати за перебігом подій. Ті, хто приїхав зранку і бачив попередні заїзди, підказують новачкам: «Дивіться, он звідти вони вилітатимуть, як салют! Але тільки перше коло, потім розтягнуться по всій трасі...» І їздитимуть 30 хвилин та ще два кола. Досі я вважала, що півгодини — то досить довго. Де там! Коли все стихло, тільки купа знятої плівки і шар пилюки на одежі та апаратурі свідчили, що все відбулося у визначений термін.
Доки чекали нагородження, виступав дует «Musіc Bomb». Закамуфльовані дівчата із скрипками тут були досить органічні. Затим нагороджували переможців: перше місце посів Тонков Віталій (Росія), друге — Ванг Бо Енсен (Данія), третє — Андрій Сафронов (Росія). Але найбільше овацій зірвав наймолодший з пілотів —Росощук Максим (1996 року народження) з Луцька. Його вітали з першим місцем у класі мотоциклів з об’ємом двигуна 50 кубічних сантиметрів (на знімку ліворуч). Кубок справжній, шампанське дитяче, перемога — не дитяча. І це наш маленький плюс на майбутнє.
Окремі слова подяки на адресу організаторів. Чемна охорона, захоплені глядачі, ненав’язливі палатки з наїдками (і ціни в палатках), біозручності... Спортсмени кажуть, що у світі траси такого рівня рідко влаштовують поряд зі столицею — третій плюс на нашу користь. Усе чудово, і, схоже, що ми опануємо-таки європейський рівень швидше, ніж нас запишуть до Євросоюзу.
