Плутанина перед стартом

Що ближче до виборів, то більша дистанція між партіями. Першого травня в Житомирі це можна було не тільки почути, а й побачити. Комуністи проводили мітинг на одній площі, соціалісти — на іншій. Коли після його закінчення колона СПУ на чолі з народними депутатами О. Морозом та О. Баранівським проходила через Соборний майдан, де біля пам’ятника Леніну ще мітингували комуністи на чолі з народним депутатом А. Доманським, і передала привітання соратникам по боротьбі, то у відповідь з гучномовців пролунало звинувачення у відступництві.

Відцентрові сили захоплюють і партії центристського напряму. Якщо читати місцеву пресу, то нібито все зрозуміло: майже в кожному номері розповіді про Януковича — людину, яка «зробила себе сама», його тещу, синів. Але від Києва до Житомира — рукою подати, тож житомиряни вже наслухалися сенсаційних заяв від політичних лідерів, заплутавшись, які партії «заєдинні». Зокрема, під час приїзду В. Пустовойтенка довідалися, що в середовищі НДП зріє думка, що на президентські вибори варто йти зі своєю кандидатурою — з прицілом на майбутні парламентські вибори. Потім із критикою на адресу Кабміну приїхав А. Кінах, назвавши хаотичними і безсистемними зміни до податкових законів, а парламентську більшість «так званою». Стало зрозуміло, що й ПППУ може висунути для участі в президентській гонці свого кандидата.

Але справжньою несподіванкою став конфлікт серед найпалкіших «заєдинників».

«За таких обставин ми змушені проводити підготовку та організацію виборчої кампанії на підтримку єдиного кандидата від центристських сил на виборах Президента України 2004 року як самостійна політична сила», —такими словами закінчується заява Житомирської обласної організації СДПУ(о), підписана секретарем обкому, народним депутатом України Володимиром Зайцем. Іншими словами, об’єднані есдеки області робитимуть усе, щоб на виборах переміг Віктор Янукович, але діятимуть окремо від інших «провладних» і «проєдинних» партій, включаючи, виходить, навіть місцеву організацію Партії регіонів, лідером якої є той самий єдиний кандидат.

Що ж це за «такі обставини»? Ось як про це сказано в заяві: «Соціал-демократи Житомирщини переконані, що інтереси держави та народу мають бути вищими за політичні амбіції та партійний егоїзм. На жаль, наші пропозиції можливим союзникам по коаліції політичних сил на спільну підтримку єдиного кандидата залишилися не почутими. До сьогодні не відбулося жодного зібрання керівників обласних парторганізацій, які задекларували такі наміри, не підписано політичної угоди про співпрацю, не сформованого жодного спільного робочого органу. Не визначено принципи формування виборчих штабів (обласного, окружних та районних). Ми не підтримуємо політики зволікань та політичних торгів».

Слова про зволікання і торги, як стало зрозуміло після прес-конференції В. Зайця, стосуються передусім двох політичних сил — і в державі, і в області — Народно-демократичної партії та Партії промисловців і підприємців, лідери яких ведуть таку політику, що «обидві партії перебувають на межі розколу». Керівник житомирських есдеків відверто виклав свою позицію: «Ми мусимо давати абсолютно реальні оцінки претензій тих чи інших партійних лідерів щодо їх участі в президентських перегонах і тих результатів, на які вони очікують. Я з повагою ставлюся і до В. Пустовойтенка, і до А. Кінаха, але ще раз повторю, що я дуже мало вірю, що цим політичним лідерам і цим політичним партіям вдасться, якщо вони підуть самостійно на вибори, здобути результат, вищий за один—два відсотки». З приводу того, чи варто особливо перейматися такими мізерними цифрами, у В. Зайця тверда позиція: «Це не так розбалансовує арифметику коаліційних дій, як негативно впливає на настрої виборців. У цьому випадку психологія важить більше, ніж, скажімо, конкретний відсоток до кошика здобутого результату».

А до тих, хто в області «не почув» пропозицій об’єднаних есдеків, належать місцеві організації Партії регіонів та Аграрної партії: «Але мені не хочеться робити висновків політичного характеру про те, що дехто, як то кажуть, порозкладав яйця в різні кошики. Ми маємо, скажімо, докази, як деякі представники, в тому числі і влади, говорять про дуже гарні взаємини і з Януковичем, і з комуністами, і з Ющенком. Для мене, як для політика, така «всеїдність» цих людей є незрозумілою. Це не є політика, а щось зовсім інше. Ми так працювати не вміємо, ми так працювати не звикли».

В. Заєць запевнив: «Якщо ми переможемо — це буде наша перемога, якщо ми програємо — це буде наша поразка».

Щоб зрозуміти, чому СДПУ(о) на Житомирщині стала «самостійною політичною силою», треба перевести стрілку годинника на кілька місяців назад. У березні відбулася, здавалося б, рядова подія — семінар-нарада секретарів первинних осередків СДПУ(о) області. Та на журналістів чекала сенсація: В. Заєць розповів, чому не прибули ні гості з Києва на чолі з Л. Кравчуком, ні голова облдержадміністрації С. Рижук. Тональність виступу Володимира Володимировича можна зрозуміти з таких фрагментів: «Влада, зокрема обласна, ставилася до нас із повагою як до партійної структури. І вперше ці взаємини із обласною владою, а точніше із новопризначеним головою ОДА С. Рижуком, інакше як абсурдними не назвеш. Річ не в особі, а в тім, що політичні гасла керівника області та нашої партії не тільки не збігаються, а є діаметрально протилежними. Більше того, вони суперечать тим політичним процесам, що відбуваються у державі, суперечать законодавству. З перших днів С. Рижук задекларував своє зневажливе ставлення до партій. Цитую: «Мене зовсім не цікавлять ні партії, ні партійки, ні клани». (...) Мабуть, позиція С. Рижука пояснюється наступним проголошеним ним постулатом: «Для мене не існує опозиції. (...) Ми не сприймаємо ваших безпідставних звинувачень у корупції прокуратури, міліції, які ніби сприяють нелегальній торгівлі товарною продукцією. І не вважаємо нашу область злодійською, а саме це явище ви проголосили викорінити тут. І сказали про це в Києві. (...) «Війна», яка оголошена есдекам області, безперечно, буде згубною для обох сторін».

Проявами упередженого ставлення голови ОДА до соціал-демократів В. Заєць назвав звільнення та спроби звільнити з посад декого з керівників — членів СДПУ(о). Але, виявляється, ще два дні тому «не було наміру виносити на осуд це питання», була домовленість про зустріч з С. Рижуком в ОДА, він був запрошений на цей семінар. Все змінив виступ керівника області на сесії Коростишівської райради, який В. Заєць назвав «демагогічним лементом».

То був справді різкий виступ, який голова ОДА почав словами: «Чи усвідомлюють депутати й посадовці, що Коростишівський район — на межі самознищення?» Йшлося про те, що в більшості галузей відбувається «незворотні смертельні процеси», наводилися цифри на підтвердження цієї думки. Звернув увагу С. Рижук, зокрема, на те, що триває  розграбування природних ресурсів — каменю.

Треба нагадати, що саме з цього району, де В. Заєць був раніше директором школи, починалася соціал-демократія на Житомирщині. Два останні керівники райдержадміністрації — есдеки (попереднього виключили з партії водночас зі звільненням з посади). Володимир Володимирович обурювався: «На всіх нарадах і зустрічах із ЗМІ С. Рижук привертає увагу до Коростишівського району як до неблагополучного, «злодійського», наскрізь корумпованого. (...) Очевидні намагання дискредитувати мене, керівника обласної організації СДПУ(о), депутата, політика. Тому, зрозуміло, за мішень обрано Коростишівський район, місце мого постійного проживання».

У березні С. Рижук публічно ніяк не прореагував на звинувачення народного депутата. Його більше цікавило, як збільшити посіви льону й буряків, не допустити вирізання молодняку худоби. Реакція на останню заяву есдеків теж невідома: голова обласної державної адміністрації, як повідомив його перший заступник, у відпустці.

Житомир.