Медичні працівники Канівської центральної районної лікарні зустрічали народного депутата Богдана Губського всім колективом. Розмова була коротка: що привіз цього разу, які наміри на майбутнє. А далі... Далі вручення ключа від новесенького автомобіля «швидкої допомоги», оснащеного сучасним обладнанням. Це фактично міні-реанімаційне відділення, укомплектоване дефібрилятором, апаратом штучної вентиляції легень, електрокардіографом, пульсоксиметром та іншим обладнанням. Але перш ніж віддати ключі, пан Богдан сам відкрив дверцята і, вмостившись на сидінні, запропонував головному лікарю Олександру Моргуну сісти за кермо і випробувати автомобіль. Під аплодисменти присутніх вони проїхали навколо клумби... Жодних проблем! Можна вирушати на допомогу хворим...
До речі, того дня ще чотирьом лікарням округу було передано по такому самому автомобілю «швидкої допомоги». А в Драбівській центральній райлікарні — ще й пересувний цифровий флюорограф вітчизняного виробництва вартістю 390 тис. гривень. Його головні переваги: в 10 разів менша доза опромінення; не потрібна плівка; висока якість зображення. На всю Черкащину це другий апарат такого класу. За домовленістю з обласним управлінням охорони здоров’я він обслуговуватиме весь округ. За словами головного лікаря Олександра Балагурчика, захворюваність на туберкульоз серед населення зростає. Тож такий флюорограф був великою і, здавалося, нездійсненною мрією медиків. «Може, мені першому зробили б знімок?» — попросився депутат. Кілька хвилин — і результат флюорографії отримано.
До речі, турбуючись про здоров’я своїх виборців, під час своїх попередніх поїздок в округ депутат передав лікарням лабораторний мікроскоп і лазерний офтальмологічний мікромірний апарат, обладнання ультразвукової діагностики, електрокардіограф «Юкард-200», 17 апаратів для вимірювання тиску, не кажучи вже про медичні препарати.
Ще під час передвиборної кампанії допомогти з газифікацією осель просили Губського ледь не в кожному селі. У Крупському Золотоніського району — також.
— Я ваше прохання виконав. Сподіваюся, що ці кілька сотень метрів газопроводу зроблять ваше життя затишнішим і зручнішим, — скаже Богдан Володимирович на зустрічі з крупчанами, які зійшлися на відкриття підвідного газопроводу та газової котельні у школі попри дощ.
— Спасибі, що районних керівників привезли, а то ми ще й не бачили їх, — дякували заодно люди. — Хоч проїхали нашими дорогами. Тепер знатимуть, як нам тут... Запаливши вогонь, Губський пояснив людям, чому поки що не можна розв’язати їхню болючу проблему, пов’язану з дорогою, яка справді в жахливому стані:
— Біда в тому, що за документами дорога, яка веде до вашого села, взагалі не існує... Тож щоб зробити її, треба спочатку поставити на баланс...
Поскаржилися люди депутатові на вірмена, якому віддали паї — і ні платні, ні роботи, на інші біди. А прощаючись, уклінно подякували за те, що він «за кілька років зробив для них більше, ніж усі разом узяті за все життя».
Того дня Богдан Губський запалив факел і на ГРП села Нехайки Драбівського району. Будівництво підвідного газопроводу довжиною 19 кілометрів тут було заплановано ще 1988 року, а радість прийшла лише тепер. На мітингу з нагоди введення в експлуатацію підвідного газопроводу депутат прозвітував, що згідно з ініційованою ним постановою Кабміну торік з державного бюджету України для газифікації округу було надано близько 1 млн. грн., зокрема на газифікацію села Нехайки — 90 тис. грн. Це дало можливість 2687 оселям в окрузі підключитися до газу, перевести на газове опалення чотири школи, будинок культури і лікарню. Цього року плановано газифікувати ще 11 населених пунктів (загальна вартість 1,5 млн. грн.).
Щоправда, радість багатьох селян обнялася зі смутком. Нехайчани бідкалися: тепер цей газ треба проводити до осель за власні кошти. Задоволення не з дешевих — у півтори тисячі гривень не вкладешся, а люди живуть бідно. Як бути? Особливо пенсіонерам, інвалідам, самотнім, багатодітним. Знову проблема...
Чого-чого, а тих проблем у нашому сьогоденні вистачає. Для всіх. Скажімо, не так давно Богдан Губський побував на головній каналізаційній насосній станції у Золотоноші й бачив, в якому стані тоді перебували очисні споруди міста. Через аварію у вересні 2002-го на самоплинному колекторі в стічні води почали надходити пісок, мул, будівельне сміття. Робота очисних споруд фактично була паралізована. В регіоні виникла загроза екологічної катастрофи. Усе це потребувало термінових аварійно-відновлювальних робіт, загальна вартість яких становила 2,3 млн. гривень. Де взяти кошти? Народний обранець порушив проблему перед Кабінетом Міністрів. До нього прислухалися, і протягом 2002—2003 років із державного резервного фонду було виділено 1,3 млн. грн., а з державного фонду охорони навколишнього середовища — 500 тис. грн. Решта коштів — із обласного та міського резервних фондів.
— Від усього серця дякую всім, хто допоміг мені виконати мої зобов’язання перед виборцями, — наголошував на зустрічі з трудовим колективом міських очисних споруд Богдан Губський. — Насамперед робітникам ПМК-216, які вдень і вночі, під дощем і снігом, у вихідні та святкові дні працювали на цьому об’єкті. Тепер тут можна проводити навіть екскурсії...
На черзі — будівництво другої нитки напірного колектору і проведення реконструкції головної каналізаційної насосної станції, яку збудовано в 70-ті роки і вона теж в аварійному стані. Сьогодні спеціалісти вивчають можливість винесення її з центру міста або облаштування сучасними насосами імпортного виробництва. Одне слово, незабаром мешканці не впізнають центральної частини міста — на місці насосної станції цвістимуть квіти...
Того дня депутат презентував золотонішцям ще один проект:
— Не секрет, що бюджетні заклади — школи, дитсадки, лікарні — потребують взимку тепла. Є центральне опалення. Але поки вода взимку по трубах дійде до закладів, температура її знижується до 14—12 градусів. Сьогодні можу доповісти, що безпосередньо на соціально-економічний розвиток міста з державного бюджету виділено 3 млн. гривень. Є пропозиція: в кожному бюджетному закладі зробити автономну систему опалення. Це, по-перше, дасть одразу тепло, по-друге — економічно вигідніше. Витрати міського бюджету зменшаться майже втричі. Думаю, цей пілотний проект з часом поширимо на всю Україну.
...Кажуть, понеділок — важкий день. А якщо на нього ще й запланувати стільки, як Богдан Губський під час своєї поїздки в округ?! З міста до міста, від села до села... Кому комп’ютерний клас (як, наприклад, Піщанській школі Золотоніського району), придбаний за кошти від отриманої депутатом Державної премії України в галузі науки і техніки, кому путівку в санаторій «Джерело» у Трускавець на безплатне оздоровлення (їх отримали десятеро дітей з округу), кому воду (було відкрито відремонтований водогін у найвіддаленішому, запущеному селі Озерище), кому набір ліків (цього дня їх отримували ліквідатори аварії на ЧАЕС), а кому матеріальну допомогу (її отримали п’ять сімей селища Шрамківка, які постраждали внаслідок пожежі)...
Але, мабуть, якщо ти їдеш до виборців не з обіцянками, а з виконаними конкретними справами і відчуваєш їхню вдячність, здивування, розчуленість, радість, то все інше відступає. Ти бачиш перед собою лише одне — дорогу до них. Не випадково драбівчани, в яких, до речі, й завершувалася поїздка в округ, подарували своєму депутатові символічну картину: мальовнича дорога, що веде до їхнього містечка... Щоб і надалі пам’ятав про тих, хто надав йому величезну честь представляти їх у Верховній Раді.
