Напередодні Дня журналіста Голова Верховної Ради Володимир Литвин зустрівся з колективом «Голосу України». Глава парламенту ознайомився з умовами роботи газетярів. У музеї — з віхами становлення парламентського видання. Під час зустрічі з працівниками «Голосу України» Володимир Литвин, зокрема, наголосив:
«Журналісти як провідний соціально-політичний прошарок нашого суспільства давно заслужили всенародне визнання, а відтак — справедливе неофіційне визнання «четверта влада» держави.
В усі часи ви були дієздатним і організованим загоном, який за будь-яких обставин міг сказати людям своє вагоме слово про ті чи інші історичні події. Тому цілком закономірно десять років тому, 25 травня 1994 року, указом Президента України 6 червня було визнано професійним святом українських журналістів. Оскільки саме в цей день 1992 року Спілка журналістів України була прийнята до Міжнародної федерації журналістів.
Можна говорити про переконливі статистичні дані щодо становлення, розвитку та утвердження національної журналістики загалом і засобів масової інформації зокрема, і численних негараздів, які супроводжували вас упродовж десятиліття.
Прагнули ми цього чи ні, але українська журналістика, як і журналістика міжнародна, мають давні й спільні етичні норми своєї діяльності. До речі, досить своєчасно у 1996 році Спілка журналістів України поширила Кодекс професійної етики українського журналіста. В ньому, як на мене, міститься багато корисних і конструктивних вимог до обов’язків та методів роботи журналіста.
Назву хоча б кілька:
— журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний;
— журналіст у практичній діяльності не піддається тискові владних структур, особливо в тих випадках, коли йому нав’язують чужу чи хибну думку, орієнтують на фальсифікацію фактів;
— журналіст вважає непристойним використовувати свою репутацію і службове становище для поширення матеріалів з метою наживи, кар’єри та догоджання певним силам чи особам або з комерційною метою.
Наче на розвиток цих застережень у приміщенні Верховної Ради України напередодні свята відкрито виставку на тему нехтування окремими ЗМІ положень Кодексу власної професійної етики. На жаль, і досі ці положення не стали домінантою в організації журналістської творчості. Інакше згідно з одним із пунктів Кодексу громадському осудові піддавались би і такі журналісти, і така журналістика. А конкретні порушники існуючих етичних норм ще на досудовому етапі розглядалися б радами професійної етики, які належало б Спілці створити.
...Загальновідомо, що від частого вживання слово зношується. А настирні повтори взагалі викликають розчарування. Але вмикаєш телевізор — і тобі доповідають: зібрали великий урожай, виплавили мільйонну тонну сталі... Слухаєш радіо: виорали ярове поле, відкрили свердловину... Розгортаєш газету: переорали, переплавили, зруйнували... Безособова, пустопорожня одноманітна робота пера і язика, яка начебто стверджує відоме: «Труд переростає у красу».
Однак якщо ми дійсно шануємо ТРУД, то на першому місці мали б бути дещо інші цінності.
На першому місці, скажімо, мала б бути охорона здоров’я. Тому що здорова людина більше і якісніше оратиме поле і варитиме сталь.
На першому місці мала б бути культура, духовність. Тому що бездуховна, невихована людина — ніяка і в роботі.
На першому місці мала б бути законність. Оскільки людина, яка знає, що її захищає закон, відчуває себе впевненою і цілеспрямованою.
Відпочинок має бути також на першому місці. У тому числі і повсякденний, тому що тільки добре відпочивши, можна працювати ефективно і продуктивно.
Тож суцільна фанфарна риторика чи повсякденне обливання брудом супротивників — справи безперспективні. Люди вірять лише тому, що їх бентежить. Їм хочеться спокійно жити, думати, ростити дітей, здійснювати конкретні вчинки. Їм хочеться сподіватися, що нинішня гонитва за рівнем життя колись таки закінчиться. І велика політика, у яку втягнуто сьогодні майже все суспільство, займе своє належне нейтральне місце у переліку корисних і значущих загальнолюдських справ».
* * *
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин вручив цінні подарунки літературному редактору Аллі Усенко, оглядачу з економічних питань Сергію Борисенку (на знімку вгорі), заступникові завідувача відділу з парламентських питань Наталії Яременко, фотокореспонденту Олександрові Клименку, завідувачу відділом з парламентських питань Володимирові Королюку.
* * *
Цього дня голова Національної спілки журналістів Ігор Лубченко вручив нагороду оглядачеві «Голосу України» Людмилі Коханець. Вона першою з колег у нашій країні отримала відзнаку НСЖУ «Зірка української журналістики». Почесним знаком НСЖУ відзначено також первинну журналістську організацію газети «Голос України».
* * *
Свої вітання на адресу колективу газети надіслали заступник Голови Верховної Ради України Олександр Зінченко, заступник голови Комітету ВР у закордонних справах Сергій Бичков, перший заступник голови Комітету з питань економічної політики управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Демьохін, фракція Аграрної партії України, голова Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергій Червонописький, народні депутати Микола Катеринчук та Святослав Довгий, генеральний директор «Укрпошти» Володимир Мухін, голова Держкомлісгоспу Микола Колісниченко, директор видавництва «Преса України» Володимир Олійник, колектив ЗАТ «Запорізький масложиркомбінат» та колектив відкритого акціонерного товариства «Галактон», президент ХК Київміськбуд Володимир Поляченко, голова Волинської обласної державної адміністрації Анатолій Француз.
