З юрського горизонту

Київ, мабуть, єдине місто, у якому є кілька джерел альтернативного водопостачання. Жителі мають можливість вибирати: пити хлоровану «аква віту» з міської системи або колодязів, купувати недешеву бутильовану воду або вживати рідину з артезіанських джерел. Вона, на думку фахівців, є найнадійнішою і якіснішою.

А почалося усе з прийнятої у 1991 році програми Кабміну «Питна вода». Тоді в столиці відкрилися перші 17 артезіанських свердловин. Сьогодні в Києві їх 182. Воду з них можна вживати без додаткового очищення і знезаражування хімічними реагентами. Ще один прикметний факт: акву із сеноманського і юрського водоносних горизонтів (90—340 м) подають до закільцьованої системи, тобто змішують з очищеною водою з Дніпра і Десни, і вона надходить у квартири.

Будівництво бюветів — дороге задоволення (400—600 тис. грн.), але набагато дешевше, ніж глибоке очищення річкової води, вважають у «Київводоканалі».

То чим відмінний хімічний склад артезіанської акви від водопровідної і бутильованої? У бюветній, стверджували фахівці, більше мінералів, вона жорсткіша, зате не містить небезпечних для здоров’я алюмінію, хлору, токсичних речовин, які з’являються в процесі очищення і знезаражування річкової води. Вміст біологічно активних речовин (фтору, йоду, бору) у ній вищий. Як зазначив директор Інституту колоїдної хімії і хімії води імені Думанського академік Владислав Гончарук, «вода із сеноманського і юрського горизонтів — це єдине для нас джерело чистої води; вона жива, здорова і корисна».

До слова, згадану програму Кабміну реалізовував цей науковий заклад. Саме його вчені свого часу голосно заявили, що вода з рік, більшість видів бутильованої води в магазинах непридатні для пиття. Україна, на жаль, утратила чисті поверхневі води і 10 % артезіанських. Лише 10 мільйонів співгромадян уживають порівняно якісну живильну (у Полтаві, Чернігові, Львові, Тернополі, Івано-Франківську і Києві). Потрібні нагальний перегляд нормативної бази (сьогодні діють стандарти ХХ століття), установлення жорсткого контролю за якістю фасованої рідини.

Якість артезіанської води в столиці, до слова, контролюють три організації: інститут Гончарука (за 70 показниками), міська санепідемстанція і «Київводоканал». Водночас бюветну акву Харкова вважають брудною, а в Одесі підземні води пити не рекомендують.

Киянам пощастило більше. Але...

Якість бюветної вологи періодично погіршується через її застоювання (уночі, коли немає водозабору). Тому бюветні комплекси підлягають промиванню, через що нерідко бювети закривають на профілактику.

Не на всіх водозабірних комплексах можна знайти інформацію для споживача (про хімічний склад води, дату проведення аналізів, відповідальних за санітарний стан тощо)

Отже, артезіанська «аква віта» — краща за багатьма показниками, але не панацея. До того ж більшості українців недоступна. А що робити тим, хто змушений використовувати рідину з водопроводу? Розщедритися на побутові фільтри, радять хіміки і лікарі. Бажано на вітчизняні — їх створювали для нашої води, тому вони практичніші. Водоочисники мають бути багатофункціональні — стримувати механічні і розчинені домішки, абсорбувати органічні речовини. Варто, однак, пам’ятати: що більше виробники розхвалюють свій прилад у паспорті, то більший ризик придбати підробку...

 Цією добіркою матеріалів ми завершуємо газетну акцію, але не закриваємо тему. Розмову про якість питної води буде продовжено на планованому засіданні «круглого столу» за участю провідних фахівців країни.

Ну а для вас, шановні читачі, редакція завжди готова надати свої сторінки для обговорення гострої життєво важливої проблеми.