Парламентські слухання 2 червня
По обіді народні депутати спільно з урядовцями і представниками обласних та районних рад продовжили дискусії на бюджетну тему. Цього разу — про пріоритети майбутнього головного економічного закону 2005 року.
Перший віце-прем’єр Микола Азаров послався на очікувану кардинальну зміну податкового законодавства. І хоча, за його словами, майбутній бюджет уряд планує винятково на чинній податковій базі, проте наміри зниження податкового тиску, скажімо, ставки ПДВ до 17 відсотків, — це таки різкий коригувальник будь-яких планів і прогнозів.
Водночас головний фінансист держави намагався малювати перспективу бюджетних стосунків наступного року веселковими фарбами. Дефіцит держбюджету-2005 не повинен перевищувати одного відсотка ВВП, у тому числі загального фонду — 0,7 відсотка. Граничний розмір прямого й умовного державного боргу на 31 грудня 2005 року не повинен перевищувати 34 відсотки від ВВП, а надходження від приватизації держмайна та державні запозичення мають стати «взаємокомпенсуючими джерелами фінансування бюджету». На робочий люд очікує поетапне наближення мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму. Владу на місцях потішено обіцянками заходів з передачі окремих бюджетних програм місцевим бюджетам через субвенції. Найбільше меду з урядових уст цього разу дісталося зубожілим «до ручки» аграріям. Микола Азаров повідомив про намір уряду й Мінфіну зокрема сформувати бюджет-2005 під гаслом року підтримки селян і закласти на цю підтримку 7 мільярдів гривень (половину з них у вигляді пільг).
Відром холодної води на розімлілі від такої урядової щедрості голови аграріїв-гречкосіїв виявився виступ голови парламентського Бюджетного комітету Петра Порошенка: «Не треба підтримувати село, дайте селу справедливі ціни, і селянин виживе сам. Не треба переоподатковувати село податками на насіння, на техніку, на засоби захисту рослин, завищувати ціни на міндобрива, зривати ціни на нафтопродукти у період жнив — і село виживе!».
Холодного душу стачило і решті учасників слухань. Похваливши КМ за спробу хоч такої оптимізації основного фінансового закону 2005 року, керівник парламентського комітету наголосив, що нинішній уряд не виконуватиме ці бюджетні прожекти-обіцянки, адже восени він має піти у відставку після президентських виборів. І саме тому, на думку Петра Порошенка, бюджетна резолюція позбавлена «серйозних програмних стратегічних новацій», без чого не може обійтися бюджетна політика уряду, «приреченого» взяти на себе відповідальність за долю держави на найближчі роки.
У запитаннях і у виступах від фракцій парламентарії намагалися уточнити основні показники «бюджетного клімату» наторік. З’ясовували засади трансферної політики — передачі коштів і ресурсів з держказни в місцеві засіки, наголошували на неприпустимості консервації нинішньої ролі в бюджетному процесі податкової служби (мовляв, вона позбавляє міністерства економіки і фінансів можливості якісно працювати над макроекономічними показниками). Застерігали від виконання річних бюджетів за рахунок нашої багатої (але не бездонної!) сировинної бази, а не завдяки інноваціям, новим технологіям, як це роблять мудрі держави. 
Висловлені під час слухань пропозиції, зауваження має покласти в основу своїх напрацювань профільний парламентський комітет. Цих пропозицій могло бути більше, якби, як із жалем зауважив головуючий на засіданні Адам Мартинюк, слухання відбулися у ширшому форматі — за участю представників органів місцевого самоврядування, фахівців, бюджетників-практиків з місць.