Виставку своїх робіт у Спілці художників Криму Зарема ТрасІнова присвятила 60-річчю депортації свого народу. Тут ілюстрації до понад 300 книг, десятки літографій, графічних і живописних творів. Вона ілюструвала кримськотатарський буквар!
Стержень творчості майстрині — традиції і фольклор кримських татар. У депортації, ще малою, вона малювала з пам`яті кримське небо і сонце, гори і квіти. Підростаючи, все гостріше відчувала горе вигнання. Більшість її графічних робіт і нині про це. Але головний мотив тут — надія і любов. Бо не затаїла образи, зуміла вистояти, не втратити божого дару.
Показала себе зрілим майстром на третьому курсі Ташкентського театрально-художнього інституту. Її легкі, вишукано-летючі графічні лінії зробили мистецьки вартісною вже першу оформлену нею книгу — дитячу збірку поета Біляла Мамбета «Качине озеро». Обмережаний рослинними орнаментами і декоративними ілюстраціями в дусі сивої давнини, той томик щемливо нагадував малим вигнанцям про далеку рідну домівку, власну історію і культуру. Ця книжечка надала сенсу її творчості в депортації — збереження національної пам`яті та гідності. Свідчила про це і остання створена на чужині робота — граційно-витончено проілюстрований двотомник поета-класика Ашика Умера.
Лише через любов і повагу до історії народу долається шлях у майбуття. Ця думка стала для Зареми Трасінової провідною і в новому графічному циклі, що прикрасив найдревнішу пам`ятку тюркської поезії — поему «Великий напис на честь Культегіна», що побачила світ у кримському видавництві «Доля».
— У цій праці я прагнула збагнути витоки світогляду східної людини, — каже Зарема Абдурахманівна. — У звичаях, оповідях про полководців і вождів, закликах до збереження слави і честі роду — провідних ідеях книги — шукала відповіді на актуальні виклики сучасності. Щоб перевірений віками досвід народу не дозволив йому втягтися у непотрібні конфлікти. Можна згадувати навіки закарбований у свідомості жахливий день депортації, а можна — чудових моїх земляків, котрі у випробуваннях знайшли себе, стали необхідними рідному краю. Про це й новий цикл робіт. Тут кожен з народів Криму має свій тон, лінію, барву.
