Будапешт ще раз запевнив Київ у намірі бути активним лобістом українських інтересів у ЄС. Це підкреслювалося під час зустрічей Голови ВР Володимира Литвина з Президентом, Прем’єр-міністром і Головою Державних Зборів Угорщини, що відбулися в рамках офіційного візиту української парламентської делегації до цієї країни.
Обговорювали перспективи двосторонніх відносин і відносин України з ЄС. Насамперед — у контексті парламентського співробітництва. Говорили також про взаємодію з міжнародними і регіональними, європейськими структурами — зокрема, з Вишеградською четвіркою (Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина).
Ці країни давно вважаються лобістами українських інтересів. Під час візиту Володимира Литвина в Будапешт з’явилася надія, що до «нашого лобі» приєднається ще одна європейська столиця — Лондон. У рамках візиту відбулася тристороння зустріч голів Верховної Ради і Державних Зборів Угорщини, а також спікера Палати Громад британського парламенту Майкла Мартіна. Зустріч була організована з ініціативи угорської сторони з метою формування політики добросусідства ЄС. На переконання Каталін Сілі, Голови Держзборів Угорщини, новий кордон Євросоюзу має не ізолювати, а сприяти розвитку співробітництва з «новими сусідами».
Імпульсом до формування такої політики може стати тристороння заява про зміцнення міжпарламентських зв’язків, яку Володимир Литвин, Каталін Сілі та Майкл Мартін цього самого дня підписали в Будапешті. Як зазначила після підписання К. Сілі, Угорщина й у подальшому допомагатиме Україні в реалізації євроінтеграційних планів. Вона нагадала, що на всіх єврофорумах Будапешт виступав за надання Україні статусу асоційованого члена ЄС (того самого, про який українські чиновники віднедавна воліють не згадувати. — Г. Л.). Британський спікер в інтерв’ю журналістам не роздавав щедрих обіцянок. Він лише зазначив, що посприяє організації зустрічей представників української влади з владою британською, якщо буде на те воля Києва.
Під час братиславських зустрічей українська делегація виклала своє бачення архітектури єдиного європейського дому. «Розширення Європи за рахунок приєднання 10 членів — це ще не Європа, якій гарантовано безпеку, це не цілісна Європа», — переконаний Володимир Литвин. «Ми виходимо з того, що Україна має бути присутня у Європі, насамперед у економічних і соціальних процесах, що відбуваються в європейському співтоваристві», —сказав він. А тому адвокати Україні не потрібні. «Потрібні партнери, які мислять стратегічно і розуміють різницю в термінах «розширена Європа» і «безпечна Європа».
У ході тристоронніх переговорів Володимир Литвин зауважив, що для Києва важлива можливість запровадження безвізового режиму з ЄС і кроки з боку Брюсселя щодо поширення на відносини з Україною принципу «чотирьох свобод». «Ми виходимо з того, що потрібен план дій Україна—ЄС, який не був би сумою напрямів, за якими нині здійснюється співробітництво, а виходив з необхідності якісного підвищення рівня такого співробітництва», — сказав він в інтерв’ю журналістам. Голова ВР вважає за потрібне вивести на якісно новий рівень відносини України з НАТО, для чого треба використати Стамбульський саміт. «Така політика не є суто егоїстичною політикою України — це політика, яка гарантувала б цілісність і безпеку Європи», — підкреслив він.
Під час зустрічі, представників парламентських груп дружби, що відбулася в рамках візиту, депутати домовилися обмінюватися інформацією про адаптацію законодавства до стандартів ЄС. З цією метою буде проведено стажування українських фахівців у рамках програм Ніредьгазької ініціативи. Сторони домовилися також активізувати діяльність змішаної українсько-угорської комісії з транскордонного співробітництва.
Володимир Литвин говорив про необхідність вивести роботу груп дружби на якісно новий рівень — міжпарламентську комісію, а потім і міжпарламентську асамблею. Як повідомив прес-секретар Голови ВР Ігор Сторожук, прийнято рішення про створення трьох секцій для ретельнішої роботи з різних напрямів. Потребує перегляду й угода про співробітництво між двома парламентами.
Київ—Будапешт—Київ.
