БЛАГОСЛОВЕННА ЦЯ ЗЕМЛЯ...

За усталеною традицією зустріч із керівниками регіону пройшла в доброзичливій атмосфері. Голова обласної державної адміністрації Олександр УдовІЧенко і голова обласної ради Володимир Гришко підкреслили, що «Голос України» - одне з небагатьох друкованих видань, яке, займаючи державницьку позицію, не втрачає зв’язків із регіонами, територіальними громадами, пересічними громадянами. Газеті вдається неупереджено висвітлювати найскладніші події, свої аргументи на її сторінках висловлюють різні політичні сили. Тому читач має можливість сформувати власні думки і враження.

— Ми дякуємо за розуміння і підтримку — публікації з регіону завжди оперативні й без купюр. Так тримати й надалі! — побажали вони.

Розмова довкола децентралізації та деконцентрації влади засвідчила, що тут конче необхідні законодавчі дії, які б могли захистити інтереси регіонів. Бо як можна пояснити ситуацію, коли з полтавських надр видобувають левову частку вітчизняних нафти і газу, а кошти за них осідають у столиці! Це сталося тому, що «мудрі» голови в міністерствах позбавили полтавські підприємства-видобувники права юридичної особи. Над цією архіважливою проблемою і б’ється нині регіональна влада, бо від її позитивного розв’язання значною мірою залежатиме і благополуччя всієї громади...

Аби не геній Миколи Гоголя, який так майстерно описав «дивовижну калюжу», та прозорливість дійсного статського радника лікаря Івана Зубковського, який перший оцінив «воду вонючую и для употребления вовнутрь не пригодную», що струменіла з 674-метрової свердловини, то, певно, й Миргород був би схожий на решту міст і містечок благословенної Полтавщини. Та з часом з’ясувалося, що лікувальними властивостями миргородська вода не поступається водам визнаних у світі альпійських курортів Соден, Баден-Баден, Аахен. Саме завдяки помірній мінералізації «Миргородська» є однією з тих вод, які поєднують у собі лікувальні та профілактичні властивості з якостями приємного столового напою. Завдяки своїй унікальності «Миргородська» набула популярності не тільки в Україні, а й далеко за її межами — у США, Канаді, Ізраїлі та інших заморських країнах.

Попри труднощі переходу на ринкові засади організації лікувально-оздоровчої роботи, в семи миргородських санаторіях щороку відпочивають та поправляють здоров’я понад три тисячі пацієнтів з усіх усюд. Методики лікування з використанням найсучасніших електронних приладів, звісно, різні. А спільним для всіх чинником є цілющі властивості джерельної води.

Коли генеральний директор ЗАТ «Миргородський завод мінеральних вод» Володимир Верещака запропонував нам перевдягнутися у білосніжні халати і бодай побіжно глянути, як у півлітрових, літрових та півторалітрових поліетиленових пляшках з красивими етикетками народжується відома споживачам «Миргородська», ми не відразу й збагнули, куди потрапили. Розміром з аеродромний ангар, цех був схожий на величезний годинниковий механізм, у якому все крутилося: звиваючись вужем, повзли транспортери, одне одному, а заразом — і нам, весело підморгували своїми зеленими електронними очима автомати.

— А де ж люди? — поцікавилися.

На те запитання начальник виробництва, вона ж таки головний технолог, Надія Поліщук тільки посміхнулася. І популярно розтлумачила, що кожну з трьох автоматичних ліній з розливу лікувальної води обслуговують лише два оператори та один наладчик обладнання. За годину до складу готової продукції надходить 20 тисяч пляшок. Характерно й те, що аж доки пакет пляшок опиниться в залізничному вагоні чи автомобільній хурі, людська рука його не торкається.

Присутній під час розмови заступник міського голови Сергій Соломаха не без гордості зауважив, що ЗАТ «Миргородський завод мінеральних вод» є одним із головних наповнювачів міського бюджету, а 292 його працівники виробляють продукції більше, ніж решта промислових підприємств міста разом узятих!

Не в кожному, навіть обласного підпорядкування, місті є подібні до миргородського центри естетичного виховання дітей. 

Сьогодні його разом із розташованою поруч станцією юних туристів відвідує близько тисячі дітей, які залюбки займаються у гуртках художньої самодіяльності та спортивних секціях. Міський голова Миргорода Олександр Паутов наголошує: жодне масове дійство в Миргороді не обходиться без чудових театралізованих виступів вихованців школи людської краси. Вони з успіхом відстояли мистецьку честь гоголівського краю на Міжнародному фестивалі дитячої творчості в Миколаєві, були серед кращих на обласному конкурсі «Таланти твої, Полтавщино», виступали на співочому полі імені Марусі Чурай у Полтаві, на Сорочинському ярмарку, піднімали прапор Миргорода на карпатських вершинах...

Було б добре для дітей і дорослих, якби разом із центром естетичного виховання довели до пуття і збудоване ще 1912 року приміщення колишньої гімназії. Воно й понині є архітектурною окрасою міста-курорту. Уже й кошти було виділили. Проте не дрімали базіки, в тому числі і з депутатськими значками на піджаках, які власні політичні амбіції поставили вище за інтереси миргородських дітей. Зухвалою брехнею домоглися припинення фінансування доброї справи. Тепер аж облизуються від задоволення. Мовляв, ми з тих, хто хоч і не з’їсть усіх фруктів, то бодай понадкушує...

...Кращі традиції славетних майстрів пензля і різця Луки та Володимира Боровиковських, Василя Кричевського, Опанаса Сластьона, Василя Кваші, які колись жили і творили в Миргороді, достойно продовжують член Національної спілки художників Віктор Брикулець, талановитий підприємець і фотохудожник Олександр Дінець, художник Леонід Пестич, скульптор Леонід Статкович та інші творці живої краси людської.

Висловлюємо щиру вдячність за активне сприяння у проведенні Днів «Голосу України» в Миргороді міському голові Олександру Паутову та головному лікарю ЗАТ «Миргородкурорт» Миколі Мельнику.

Полтавська область.