Три тижні в наручниках з діагнозом: переломи кісток носа зі зміщенням, струс мозку, численні рани і забиття перебував зачиненим у палаті під посиленою вартою член наукового товариства студентів і аспірантів-правників «Юстіс», помічник голови Євпаторійського міського суду Костянтин Сізарєв (щоправда, в місті його більше знають як «адвоката всіх неімущих». Костянтин змушений був після народження третьої дитини взяти декретну відпустку, бо його дружина — інвалід другої групи: тяжке захворювання опорно-рухової системи. Декрет він поєднує з активною захисною діяльністю).
Правозахисник потрапив до травматології після несподіваного затримання міліцією і перебування у слідчому ізоляторі. «Суспільно небезпечного злочинця» в палаті охороняли четверо міліціонерів, п’ятий «пас» можливі «маршрути» втечі прикутого до ліжка у прямому і переносному значеннях пацієнта з даху.
Нині Костянтина виписали з лікарні і перевели до ізолятора тимчасового утримання, хоча, за даними «розвідки», стан його здоров’я поліпшився ненабагато. За тим самим витоком інформації, там Сізарєву продовжили курс процедур, але не медичного характеру. Іншими словами це означає: б’ють.
Колеги-юристи і громадськість Євпаторії пов`язують цю шокуючу історію з науковою роботою Костянтина: він керував темами про кримінальні справи, порушені на замовлення органами МВС України та про корупцію в правоохоронних органах України і Криму. Причиною розправи може бути і так звана справа «Юстіса».
9 квітня минулого року приблизно о 21-й годині у приватне помешкання, що одночасно править за офіс громадської правозахисної організації, вдерлися представники правоохоронних органів. Не пред`явивши жодних документів на право проведення обшуку і вилучення документів та матеріальних цінностей, 15 співробітників євпаторійської міліції забрали три системні блоки комп`ютерів з науковою роботою про корупцію в судових і правоохоронних органах Криму — результат семирічної праці пошуковців «Юстіса». За фактом грабунку президент організації дружина Костянтина Сізарєва Оксана Денисова звернулася з позовом до Київського суду в Сімферополі. Позов задовольнили частково, і Євпаторійський міський відділ внутрішніх справ був зобов`язаний повернути комп`ютери. Та в рішенні суд нічого не вказав про наукову роботу, що містилася на жорстких дисках. А потім апеляційний суд скасував вердикт місцевого суду. На цій підставі справу направили на новий розгляд. Понад рік вилучені системні блоки і комп`ютери не повертають. Численні звернення в різні інстанції залишають без відповіді і реагування. Члени «Юстіса» твердять, що, ознайомившися з матеріалами, розміщеними в пам`яті відібраних комп`ютерів, «посадові особи в погонах» і запалали праведним гнівом на не в міру «допитливих» правозахисників.
Причину вилити цей гнів знайшли, втіливши у практику давній афоризм: була б людина, а стаття знайдеться. Для цього озброїлися заявою до міліції такого собі громадянина М. Кіскачі, поданою в жовтні минулого року. В ній автор звинувачував шанованого в місті правозахисника у дрібному хуліганстві. Начебто Сізарєв ударив його в обличчя. До речі, саме тоді в Костянтина був зламаний палець правої руки і бити нею, погодьмося, було б проблематично. Є і п’ять свідків, які бачили, що Сізарєв жодних ударів не завдавав. Але їх свідчень ніхто не потребує. Як пояснював сам «хуліган», він, відчиняючи хвіртку, не міг передбачити, що господар саме підглядав у шпарину — в результаті чого й отримав тілесне ушкодження: гулю над бровою. І ось за цим фактом більш як через півроку зненацька порушили кримінальну справу, у Сізарєва взяли підписку про невиїзд. А 27 квітня його затримали у приміщенні Апеляційного суду АРК в Сімферополі, куди викликали як представника у справі, і повезли до Сакського міськрайонного суду. Тут після 19-ї години, в неробочий час, без захисника, постановою змінили підписку про невиїзд на взяття під варту. Після цього Сізарєва відправили до Євпаторійського міськвідділу, де, імовірно, і провели роз’яснювальну роботу з приводу шкідливості для організму наукових досліджень корупції.
Далі відбуваються не менш дивовижні речі: працівника правоохоронної системи всупереч закону запроторили до загальної камери, «гостинні» мешканці якої, звичайно ж, дуже раді сусідству з помічником голови суду. Тим паче що цю «гостинність» ніхто не стримує...
Через 15 хвилин Костянтина доставили до Євпаторійської міської лікарні. До нього не допускали ні родичів, ні друзів, ні колег-правозахисників. Навіть священику не дозволили переступити поріг палати. Очевидно, «гуманні» правоохоронці вболівали за нервову систему відвідувачів: справді, побачити Сізарєва — можна і знепритомніти. Щоправда, судмедексперт пояснив «легкі» тілесні ушкодження на обличчі й тілі арештанта ... результатом багаторазового падіння з нар. Медики, особливо такого профілю, взагалі схильні до чорного гумору. Але щоб так вдало «пожартувати», треба мати неабиякий талант.
Як стверджують близькі Костянтина, йому донедавна не дозволяли передавати з волі їжу і воду, чомусь вилучили навіть ліки. Можливо, підозрювали, що він перепиляє шматком сухаря ніжки нар, щоб було нижче «падати»?
Історія із Сізарєвим сколихнула місцеву громадськість. Уже відбулося кілька акцій протесту біля приміщення лікарні та на центральному майдані міста. Учасники мітингів та пікетування закликають захистити порушені права людини, яка сама завжди відстоювала інших. Місцеві газети також «контролюють» цю тему, але... Безуспішно намагається домогтися справедливості у цій справі місцевий осередок УРП «Собор». Його голова Олег Дроб`язко каже, що в нього особисто немає сумнівів: проти Сізарєва, який має солідну базу даних про різні міліцейські справи, виконують команду «Фас!». Його будь-що хотіли посадити, ось і знайшли «компромат із хвірткою».
Тим часом довкола цієї справи нагнітають не тільки хвилі обурення, а й політичні спекуляції. Факт «міліцейської сваволі» у вустах активістів російських громад ототожнюється мало не з «насильницькою українізацією». Теж знайшли «націоналістів» у мундирах...
Працівники прокуратури та міліції Євпаторії не вбачають у цій справі чогось незвичайного. Рядова кримінальна справа, стверджують вони, і немає чого здіймати галас. Не з’являвся на виклики слідчих, ось суд і дав санкцію на затримання. А на прес-конференції, де йшлося про забезпечення свободи слова (на думку високих міліцейських чинів, вона й так процвітає: Інтернет таке «жене»...), заступник міністра МВС, начальник ГУ МВС у Криму Микола Паламарчук заявив одному з авторів цих рядків: у результаті службового розслідування доведено — ніхто його не бив. Побили співкамерники, а не міліція. А те, що посадили в загальну камеру, то він не наш колега-правоохоронець, а правозахисник(!). Останнє пояснення свідчить, що в генералів з гумором також усе без проблем. Майже, як в Інтернету зі свободою слова.
Дотепним виявився і заступник прокурора Євпаторії Володимир Дем`яненко: «Прокурорськими працівниками проведено перевірку, порушення законності не виявлено. Сізарєва ніхто не бив». «А синьо-чорне обличчя на фото?» — цікавляться журналісти. «Я не знаю, де ті фото друкувалися». «Та синці ж на обличчі, а не лише на фото». «На обличчі ушкодження в нього є. Це підтверджується при падінні з другого ярусу нар у камері... Пам`ятати «Юстіс», не «Юстіс», це мені нецікаво. Тургенєва люблю, Тютчева. Розумієте? А не те, що пишуть «Юстіс» чи не «Юстіс»...
Розуміємо. Звичайно, «кримінальне кубло», препароване на комп’ютерних дисках, — це не миле серцю «Дворянське гніздо». Тут цікавого мало.
Ситуацію на місці вивчав представник Уповноваженого ВР з прав людини. Сподіваємось, він розбереться з «висотою нар». Бажано, щоб і керівники МВС швидше згадали: «Юстіс» це чи не «Юстіс» і припинили сваволю «гарячих від вседозволеності», а не південного сонця кримських працівників «правоохоронного» відомства. Інакше це слово так і пропишеться у лапках. Не тільки в курортному місті.
P. S. Коли матеріал було підготовлено до друку, стало відомо, що після приїзду представника Ніни Карпачової скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом побиття К. Сізарєва. Але, очевидно, здаватися місцеві правоохоронці не збираються. Інкриміновану Сізарєву ст. 122/1 ККУ (до речі, частина 1 не вимагає запобіжного заходу у вигляді утримання під арештом) посилили частиною 2-ю: начебто правозахисник грюкнув хвірткою для залякування громадянина Кіскачі. А це вже серйозний кримінал. Щоправда, чим він підтверджується — відомо лише тим, хто «нікого не б’є».
