АКВА! ТИ — САМЕ ЖИТТЯ!

Валентина БУДЮК, начальник відділу сертифікації харчової продукції державного підприємства «Вінницястандартметрологія»:

— Чинний Держстандарт України (ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні. Загальні технічні умови») не охоплює тієї широкої гами небезпечних елементів, які можуть бути у воді і відповідно негативно позначатися на здоров’ї людей. Якби ми визначали якість води за європейськими стандартами, то із 32 підприємств Вінниччини, які випускають «мінералку» і питні столові води, частина припинила б своє існування.

Не кожне із нині діючих у Вінницькій області джерел (51 із них внесено до Державного реєстру мінеральних вод України) чи артезіанських свердловин витримало б екзамен передусім із екологічних параметрів. Третина цих підприємств не мають власних лабораторій контролю води. А наявне лабораторне обладнання дуже просте: на ньому досліджують здебільшого органолептичні показники — прозорість, смак, вміст сторонніх домішок...

Тоді як найважливішим чинником для всіх видів харчової продукції залишається визначення мікробіологічних показників, зокрема наявність кишкової палички. Досліджувати їх самостійно можуть лише два підприємства із розливу води. Решта послуговуються лабораторією обласної санепідемстанції, укладаючи з нею відповідні угоди. Але чи кожна партія води, яка надходить у торгівлю, піддається такому аналізу? Звичайно, ні.

Фахівці стверджують: мінеральними називаються всі води, які добуваються з підземних джерел і містять у собі мінеральні солі. Якщо їх вміст не перевищує 1 г/куб. дм, вода вважається столовою, від 1 до 10 г/куб. дм — лікувально-столовою, 10—35 г/куб. дм — лікувальною. Столову воду можна пити скільки душа бажає, столово-лікувальну й особливо лікувальну — за порадою лікаря.

Найпопулярнішою мінеральною водою на Вінниччині вже багато десятиліть залишається «Регіна». Її джерело розвідане понад сто років тому, й відтоді розпочалася його експлуатація. Жодна інша «мінералка» не має таких відзнак, як «Регіна». Перші — срібну і бронзову медалі — здобуто на міжнародних виставках у Варшаві і Берліні ще у дореволюційні часи.

Підземне джерело розташовано в унікальному природному заповіднику, що в Мурованокуриловецькому районі. Щороку проводять повний хімічний аналіз води в УкрНДІ медичної реабілітації та курортології в Одесі. Фахівці не приховують здивування: за весь час існування джерела первинна формула «Регіни» залишається незмінна. Щоправда, дехто намагається... погіршити її.

Розповідає спеціаліст обласного управління захисту прав споживачів Тамара КОНСТАНТИНОВИЧ:

— Торік під час перевірки було виявлено у пляшці «Регіни» перевищений вміст хлору. Лабораторні дослідження підтвердили наші припущення: замість джерельної води пляшку наповнили звичайнісінькою водопровідною. Такі випадки найчастіше трапляються влітку.

Для довідки. У першому кварталі нинішнього року спеціалісти Вінницького обласного управління захисту прав споживачів зняли з реалізації 20 декалітрів мінеральної води. Основна причина, як мовиться, була на поверхні: продукція не відповідала органолептичним показникам, бо набирали її з-під... водопровідного крана.

Порада споживачеві. Купуючи негазовану воду, ви більшою мірою ризикуєте отруїтися, аніж тоді, коли п’єте акву із бульбашками. Як пояснюють фахівці, вуглекислий газ є консервантом, що знищує шкідливу мікрофлору. Найактивніше вона розвивається в теплі дні, особливо, коли пляшка перебуває під прямими променями сонця.

Начальник Вінницького обласного управління захисту прав споживачів Іван СОРОКА вважає, що причина фальсифікації мінеральних вод очевидна — надто легкий заробіток. Та ще й який! А покарання — невелике.

Воду із сифонів теж часто бракують. Через порушення вимог до маркування. Виробники кажуть, що зазначати дату на обмінній тарі, якою є сифони, нереально. Їм відповідають: вимоги Держстандарту для всіх однакові — на етикетці неодмінно повинна бути зазначена дата розливу.

Проблема маркування продукції чи не найбільше вводить в оману покупця. Що тільки не пишуть на етикетках! І писатимуть доти, переконані фахівці, доки не з’явиться відповідний законодавчий акт, який регламентуватиме маркування.

Вінницька область.