Нова Конституція повинна децентралізувати владу

Голова Верховної Ради відзначив, що основним вектором конституційних змін має стати парламентсько-президентська форма правління в нашій країні. А принциповими напрямками реформування Конституції — розширення місцевого самоврядування, без чого ми не зможемо подолати наслідки тоталітаризму, побудувати сильні регіони та сильну країну. Окрім того, за словами Олександра Турчинова, важливо побудувати незалежну судову гілку влади, забезпечити баланс між усіма гілками влади, щоб уникнути протистояння, взаємопоборювання різних гілок влади, адже вони повинні доповнювати одна одну. До того ж українське суспільство, український народ повинні мати можливість чіткого контролю за гілками влади.

Олександр Турчинов окреслив мету засідання парламенту — вийти на зрозумілу суспільством концепцію конституційних змін, яка буде покладена в основу закону, прийнятого парламентом. Глава парламенту нагадав, що рішення щодо змін до Конституції повинні прийматися на двох сесіях. Це достатньо складний процес. «Але запорука цьому — публічність його обговорення, обговорення конституційних змін не лише у Верховній Раді, а й у регіонах, серед фахівців, знавців конституційного права, у судовому корпусі». Адже питання чесного неупередженого суду для України є одним із пріоритетів.

Перед народними депутатами України виступили Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України Руслан Князевич, народні депутати та інші учасники громадських слухань. У громадських слуханнях також взяли участь лідери політичних партій, керівники органів місцевого самоврядування, представники регіонів, учені, експерти, аналітики, громадські діячі.

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, виступаючи перед депутатами, заявив, що новий текст української Конституції мають підписати до президентських виборів 25 травня всі політичні сили, щоб народ України знав, з якими повноваженнями буде обраний новий президент. «Ми повинні продемонструвати всьому світу, і у першу чергу Україні та українському народу, що є єдність усіх політичних сил, незалежно від їхньої ідеології, незалежно від тих територій, які підтримують ту чи іншу політичну силу, з приводу того, що Україна є єдина унітарна держава, яка поважає права територіальних громад, право кожного українця вибирати центральну і місцеву владу, контролювати владу», — сказав А. Яценюк. Від імені уряду прем’єр звернувся до всіх політичних сил, щоб до 25 травня було погоджено та підписано текст нової редакції Конституції України. Така нова редакція має бути направлена для висновків до Венеціанської комісії, а також до Конституційного Суду України на предмет відповідності цієї редакції Основному Закону.

Прем’єр-міністр наголосив, що в новій Конституції має бути сформовано баланс влади — між Президентом, урядом, Верховною Радою і судами. «При внесенні змін до Конституції ми ставимо мету — подолання і зміщення економічної корупції, а корупція виникає тільки тоді, коли є монополія — на владу, на економіку, на ресурси, — сказав Яценюк. — Саме тому рішенням всіх політичних сил така монополія влади повинна бути зруйнована і повинна з’явитися нова монополія — народу України на вплив на владу і на керування своєю державою».

Серед інших важливих змін до Конституції Прем’єр-міністр назвав децентралізацію влади, ліквідацію обласних і районних державних адміністрацій і утворення місцевими територіальними громадами виконавчих комітетів у кожній області та районі, передачу до виконкомів державно-владних повноважень щодо бюджету, економіки, у фінансовій і соціальній сфері. Уряд також пропонує заснувати державні представництва центральної влади на обласному рівні, які контролюватимуть виконання законів, скасувати функції загального нагляду органів прокуратури, імперативний мандат (партійний вплив на народного депутата). Згідно з проектом конституційних змін у баченні уряду, Президент буде позбавлений повноважень призначати керівників обласних держадміністрацій, буде також змінено низку інших функцій глави держави — президент не матиме права зупиняти дію актів органів державної виконавчої влади. Передбачається також розширити повноваження судової гілки влади — Верховний Суд набуде реального статусу вищої судової інстанції, буде кардинально змінено порядок призначення суддів на посади. Судді призначатимуться не указом Президента, судова гілка влади буде підзвітною не Президентові, а Вищій раді юстиції, яка і вноситиме подання на призначення судді. Указ про призначення судді підписуватиме Президент, однак виключно за поданням ВРЮ. Склад Кабінету Міністрів формуватиметься парламентською коаліцією на підставі подання Прем’єр-міністра. До того ж у Президента залишиться функція контролю за сферою національної оборони та зовнішньої політики — кандидатури міністрів оборони та закордонних справ вноситиме прем’єр за погодженням з Президентом.

При цьому прем’єр відзначив, що паралельно із внесенням змін до Конституції треба приймати зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, а з 2016 року має бути запроваджена спрощена система оподаткування — скорочення кількості податків до восьми, але водночас розширення бази оподаткування.

Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції Руслан Князевич повідомив, що до ТСК надійшло 986 пропозицій і поправок від народних депутатів щодо конституційних змін. За його словами, ТСК підготувала три блоки питань. Перший блок — так званий блок балансу влади. Другий блок -блок децентралізації. І третій блок — це реформа судової системи. Р. Князевич запропонував на першій стадії підготовки проекту закону про внесення змін до Конституції «винести за дужки» всі спірні питання. ТСК вирішила продовжити роботу, депутати зможуть подати свої пропозиції до 15 травня.

Однак серед промовців не було одностайної підтримки пропозицій, висловлених урядом. Лунали і досить радикальні виступи та заклики.

Керівник фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв назвав ключовим питанням у процесі Конституційної реформи місцеве самоврядування. На його погляд, за основу треба взяти тезу, що ключове формування податків і зборів, ключові видатки відбуваються не на рівні регіонів, а на рівні міста, села і селища. На його погляд, це і має бути покладено в основу змін, спрямованих на децентралізацію держави.

Валерій Писаренко, виступаючи від фракції Партії регіонів, підтримав думку, що децентралізація влади має бути визначальним питанням. Партія регіонів у багатьох питаннях має спільну позицію з Прем’єр-міністром, однак наполягає, щоб у Конституції було вирішено питання російської мови, як другої державної, було запроваджено прямі вибори керівників обласної влади голосуванням, контроль у регіонах за політикою Кабміну, запровадження бюджетної автономії у регіонах, спрощено процедуру імпічменту Президента.

Валерій Карпунцов («УДАР») висловився за необхідність перерозподілу влади для уникнення зосередження її в одному центрі впливу, розширення повноважень місцевих представницьких органів влади.

Лідер фракції КПУ Петро Симоненко виступив за формування федеративного устрою країни, що, на його погляд, наповнить конкретним змістом місцеве самоврядування. Комуністи також висловлюються за ліквідацію представництв Президента в регіонах та передання їх повноважень утвореним при місцевих радах виконавчим комітетам, перетворення парламенту на двопалатний, надання російській мові статусу другої державної, залишення за прокуратурою функції загального нагляду, обрання суддів місцевих судів місцевими громадами на п’ять років. Комуністи запропонували відкласти президентські вибори і провести їх після внесення змін до Конституції.

Голова фракції «Свобода» Олег Тягнибок закликав якнайшвидше завершити оголошену антитерористичну операцію, негайно скликати додаткове засідання парламенту, на якому заслухати силовиків щодо викрадення людей, потрапляння в полон співробітників спецслужб, а також ухвалити закон про люстрацію. «А з новою Конституцією не треба дуже поспішати», — заявив Тягнибок. «Свобода» запропонувала власний проект конституційних змін, у якому передбачається, що Україна є унітарною державою, жодних федерацій та автономій, децентралізація влади в питаннях бюджетно-фінансового розподілу, щоб бюджет формувався знизу догори, скорочення депутатського корпусу з 450 до 300 осіб, збереження сильного президента.

Радикальним був виступ народного депутата Олеся Донія («Суверенна європейська Україна»). Він закликав не змінювати Конституцію, а діяти за принципом — не зашкодь. Доній заявив, що промова Яценюка «спонукає до ліквідації державності». «Ліквідувати в умовах агресії з боку Росії обласні ОДА — це означає здати пів-України», — сказав депутат. При цьому він відзначив, що у Криму була така ситуація — там не було обласної адміністрації, а був Кабмін. Доній звернувся до присутніх у сесійній залі міністрів-майданівців: «Скільки областей ви хочете здати? Ви що, не можете сказати своєму прем’єру, що це ахінея? Де ваші язики — ви їх сховали? Потрібно навпаки — єднати всю країну».

Володимир Пилипенко («Економічний розвиток») нагадав, що Україна не виконала низку зобов’язань перед Радою Європи у процесі внесення конституційних змін. На його погляд, у народного депутата має бути вільний незалежний мандат, депутат не має бути прив’язаний до партії, має бути переглянуто роль прокуратури, зміцнено роль Омбудсмена. У процесі Конституційної реформи депутат окреслив три основні напрями — децентралізація влади, баланс влади між трьома гілками і посилення незалежності судової влади.

Голова Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія зауважив, що у Верховній Раді на сьогодні немає жодного погодженого проекту конституційних змін із висновком Конституційного Суду. Тож конституційний процес має бути продовжено, вважає він. «Приймати конституцію страху — не доцільно, треба приймати конституцію злагоди, коли вже буде налагоджено систему влади, роботу всіх державних інституцій, — сказав Д. Жванія. — Тоді треба і вдосконалити Конституцію. А не розпочинати дискусію за чотири тижні до президентських виборів». При цьому депутат відзначив, що Президент, який буде обраний 25 травня, буде обраний за Конституцією 2004 року, і після цього і має розпочатися дискусія щодо змін до Конституції. На це Арсеній Яценюк відповів, що нова Конституція має писатися не під нового Президента, а під народ.

Голова Запорізької ОДА Валерій Баранов наголосив на тому, що не можна конституційний процес «віддавати на партійні торги». На його погляд, Конституцію мають писати не партійні лідери, а юристи-практики. Він підтримав пропозицію про ліквідацію обласних та районних адміністрацій. 

Позафракційний депутат Олег Ляшко наголосив, що Конституція не приймається під дулами автоматів сепаратистів. «Сьогодні головне завдання — не зміни до Конституції, а захист країни, її територіальної цілісності та її суверенітету», — сказав Ляшко.

В’ячеслав Кириленко («Батьківщина») також підтримав думку, що зміни до Конституції не можуть творитися, коли на Сході України тривають такі негативні події, і що ліквідація державних адміністрацій призведе до хаосу. Натомість він запропонував укрупнювати райони.

Лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко запропонував найближчим часом скликати закрите пленарне засідання Верховної Ради за участю силовиків. Голова Верховної Ради Олександр Турчинов повідомив, що проведе консультації з фракціями щодо скликання позачергового пленарного засідання.

Під час обговорення голови міст та інші представники регіонів висловлювали думки, що сьогодні є чи не останній шанс виправити ситуацію в країні через ухвалення змін до Конституції, наголошуючи до того ж на потребі децентралізації влади, посилення повноважень регіонів, що має сприяти зміцненню держави.

Підсумовуючи дискусію, Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов повідомив, що всі пропозиції, які пролунали під час громадських слухань, внесено до стенограми і вони будуть опрацьовані Тимчасовою спеціальною комісією з розробки змін до Конституції. Після цього парламент зможе вийти на обговорення у сесійній залі остаточного проекту конституційних змін.

До того ж Турчинов наголосив, що дуже важливо, щоб дискусія відбувалася прозоро і відкрито, а проблеми, які сьогодні є в центрі конституційних змін, обговорювалися в регіонах. До опрацювання пропозицій мають долучитися і науковці та експерти.

Глава парламенту висловив сподівання, що парламент досягне результату, хоча процес конституційних змін — дуже тривалий і складний. Голова Верховної Ради побажав, щоб травневі свята минули в Україні спокійно, без провокацій.

6 травня о 10-й годині ранку буде проведено пленарне засідання парламенту, на якому заслухають інформацію керівників силових відомств щодо ситуації у державі.