Апеляційний суд Києва відклав на невизначений час подальший розгляд скарги редакції «Сільських вістей» на рішення Шевченківського суду про закриття газети за розпалювання міжнаціональної ворожнечі: таке рішення було прийнято позавчора після майже семигодинного засідання. Суд зобов’язав сторони надати додаткові документи, які мають важливе значення для прояснення суті справи і які було знехтувано судом першої інстанції. Зокрема, представники позивача мають «розсекретити» дані про засновників і членів Міжнародного антифашистського комітету, очолюваного Самуїлом Шлаєном. Суд задовольнив ще кілька клопотань відповідачів — долучити до матеріалів рішення Київської прокуратури про відмову «антифашистам» у порушенні кримінальної справи за «національною ознакою» (таке рішення було прийнято минулого року), угоду між газетою та Міжрегіональною академією управління персоналом про публікацію наукових праць співробітників МАУП та викликати як свідка голову Харківської й Одеської єврейських громад Едуарда Ходоса. Аргументуючи ці клопотання, представники «СВ» зазначали, що статтю Василя Яременка газета друкувала на правах реклами, а виступ пана Ходоса має засвідчити, що далеко не всі євреї сприйняли наукові розробки професора МАУП за «розпалювання міжнаціональної ворожнечі».
Представники Міжнародного антифашистського комітету просили залишити рішення судді Ірини Саприкіної в силі, з чим категорично не погоджувалися апелянти. За їхніми аргументами, інкриміноване газеті діяння є предметом кримінального судочинства, і не можуть ні громадська організація, якою є МАК, ні суддя, котра досліджувала позов у рамках цивільного права, перебирати на себе функції «цензора». Виносити «смертний вирок» газеті на підставі викладених у позові гучних «епітетів» — це цинічне нехтування права, вважає голова партії «Захисників Вітчизни» народний депутат Юрій Кармазін. А за словами адвоката газети Миколи Полудьонного, Шевченківський суд просто вийшов за межі своїх повноважень.
З датою наступного засідання Апеляційний суд визначиться після того, як буде подано всі документи. А доки готуватимуться ці папери, «Сільські вісті» виходитимуть, як і виходили до судової епопеї, більш як півмільйонним тиражем. Можливо, ще й більшим. Бо бажання «стратити» опозиційну газету є найкращою рекламною кампанією для неї: «прихильні» до нинішньої влади люди заповнюватимуть передплатні квитанції з особливим почуттям насолоди.
До громадського комітету із захисту «СВ», за словами народного депутата Валентини Семенюк, надійшло вже кілька мільйонів підписів на підтримку газети. Передплатники також погрожують масовими судовими позовами за порушення їхніх прав на одержання інформації.
Міжнаціональний розбрат і ксенофобія — це справді найжахливіше «надбання» людства. Воно загрожує більшим вибухом, ніж усі склади з артснарядами, разом узяті, і в цьому немає жодних сумнівів. Але, скажіть, як трактувати, наприклад, такі цитати: «Сьогодні вже стало зрозуміло, що за публікаціями в «Сільських вістях» стоїть не одноразова акція, а спланована провокація... Нам залишається чекати і готовити ще низку позовів до фашистів трохи меншого штибу. Але я сподіваюсь, що врешті-решт суд правильно розставить акценти і фашистів назвуть фашистами, злочинців — злочинцями, а газету, що розпалює міжнаціональну ворожнечу, — фашистською газетою», «... на мітинг на їх захист прийшла не Україна. Прийшли ті, хто розраховував на безплатну випивку..»? Це — з видань, що належать до медіа-холдингу президента єврейської громади України Вадима Рабіновича. Ще не встиг суд «правильно розставити акценти», а вирок газеті і тисячам людей уже готовий. Тільки «п’яні» з самого ранку можуть мітингувати на підтримку «СВ». І тільки «тверезі» можуть не побачити «жодного державного прапора» над колонами передплатників газети. Напевно, треба звернутися до Міжнародного антифашистського комітету, щоб зафіксував і ці факти «міжнаціональної ворожнечі» якогось там «штибу».